Не тільки дім, але й вулиця, можливо, стояла молитвами цього праведника
Дідусь щодня читав Євангеліє. Фото: Facebook
Колись я прийшов освятити будинок. Старенький дідусь, який жив там з молодшими нащадками та їх дітьми покликав мене. Він жив у великому будинку, але займав таку малесеньку кімнатку, як ванна кімната у малосімейках. Будинок його стоїть дуже далеко від храму, добиратися довго, але він відвідував служби регулярно. Родина в нього як родина: сходити на роботу, поїсти, соцмережі, гаджети, щось нове прикупити, кудись з’їздити відпочити. Я почав молитву. Нікому вона не треба, окрім цього дідуся. Розговорилися з господарями, вони кажуть, що дідусь старенький, нічого не допомагає. Я кажу: дідусь – то, можливо, єдиний з вас, хто робить найважливішу справу. Він бо щодня читав Євангеліє. Не кажу вже про Псалтир і молитовне правило. То хто справжню роботу робив? Не тільки їхній дім, але й ціла вулиця, можливо, стояла лише молитвами цього праведника. Лише тому, що одна людина звершувала єдино правильний, але багатьом незрозумілий та самотній шлях.
Читайте также
Відповідь мовчанням сильніша ситуативних аргументів.
Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами.
Десятинный монастырь для верующих не «незаконный МАФ», а храм
Какое значение это событие будет иметь в дальнейшем у верующих и священства УПЦ для определения их отношения к центральным властям и к ПЦУ в целом?
Что я здесь делаю? Неделя о блудном сыне
Господи, пусть этот вопрос прозвучит в сердцах тех, кто этой ночью нажимает на кнопку "пуск", и все дети доживут до утра…
Молчать нельзя, когда хулят Бога
В любой дискуссии нужны аргументы, а не эмоции. А вера не имеет доказательств. Это опыт, который у каждого индивидуальный.
Рассказ Александра Ужанкова о чуде святителя Феодосия Черниговского
Летом 1962 года мне исполнилось семь лет, и я очень хотел поскорее пойти в школу.