Війна по іншому дала зрозуміти заповідь любові до ближнього
Обстрелянное село в Украине. Фото: Facebook Василь Начев
Бо війна…
Позавчора у вечері дзвонив священник з під Миколаєва. Розмова переривалася- казав, б’ють гради. Розповів, що в селі залишилося із трьох тисяч жителів десь близько шестисот. « До завтра сказали всім виїхати, але якщо хтось з людей залишиться, то і я залишуся»- каже батюшка.
Церковний будинок знищено, каплиця розвалена, в храмі - пошкоджені куполи. Ледь говорив, виснажений, бо цілий день розносив їжу та ліки по хатах. Батюшка дістає з під завалів людей, ховає без домовин, на дверях , накриваючи покривалом. Попросив зателефонувати в п’ятницю до обіду(якщо все буде добре, тобто він буде жити) та домогти з ліками.
Сьогодні набрав- живий, список з ліками скине ввечері. Просив помолитися за Олену, медсестру, дівчину з чужого села робить перев’язки і все можливе й неможливе. Оленка пообіцяла, якщо буде жива, приїде після війни до мене в храм. Ще просив якоїсь їжі..
«В неділю хочу освятити вербу, Страсний тиждень служитиму,» - каже отець. «А Пасху , батюшка, Пасху?» - питаю. «Служитиму, хочу. Нікуди не поїду, бо вони всі мої, не залишу людей, хай що,» - відповів отець.
Віра, любов долають страх та смерть. Святі ніколи не писали своїх повчань лежачи на дивані. Війна по іншому дала зрозуміти заповідь любові до ближнього. Особливо, коли ближній не тільки православний , а й протестант, католик та неважливо хто. Він просто ближній і йому потрібна твоя допомога.
В селі на Західній, дехто сказав не передавати гумдопомогу через священників УПЦ. Совість є? А хто Вам туди її приносить? Про любов мовчу…бо дурне, ні, бо війна, і все оголилося…
Читайте также
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.
От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»
Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.
Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры
Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.
Рождество без каникул
Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.