Про святкові богослужіння на західних теренах України
Крестный ход в Почаевской лавре. Фото: УПЦ
Протягом останніх десяти днів мені довелося стати учасником святкових богослужінь на західних теренах України, які очолював наш Предстоятель - Блаженніший Митрополит Онуфрій. Спочатку був Почаїв, де 5 серпня вшановується чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Потім 9 серпня - свято великомученика Пантелеімона у однойменному храмі на березі річки Дністер, яким опікується Банченський монастир. А сьогодні соборна молитва звучала на Анниній горі у буковинському містечку Вашківці, де кожного року проходить велике святкування в день мучеників Маккавеїв, на честь яких освячено нижній храм собору жіночого монастиря.
Ріки вірян, які обвивали собою навколохрамові території, щирі і водночас напівзасмучені посмішки простих людей, які молять Бога про мир і припинення кровопролитної війни на нашій землі, і неймовірна любов до нашого Первосвятителя, яка спонукає тисячі рук щосили тягнутися до нього за благословенням. Побачене і відчуте дає прості відповіді на непрості питання нашого часу, в чому може переконатися кожен бажаючий, переглянувши фото і відео богослужінь.
Соціологічні опитування можуть «малювати» які завгодно цифри, але вони ніколи не виженуть людей з наших храмів, де їх тримає виключно справжня любов до Бога і один до одного. На рекламних щитах можуть хоч через кожних сто метрів кидатися в очі одні й ті ж самі пропагандистські лозунги, або навіть обличчя, проте вони ніколи не замінять віруючому народові вигляд справжнього архіпастиря, якого людина відчуває серцем до серця, а не сприймає з різнокольорового білборда. А будь-які брехливі і наклепницькі публікації проти Предстоятеля та всієї Української Православної Церкви забирають лише дорогоцінний час у їх авторів, бо віруюча людина читає не очима, а серцем і душею.
Дорогі брати і сестри! Давайте будемо продовжувати любити один одного, поважати один одного і прощати один одному! І тоді приклад нашого благочестивого життя у Бозі буде здатен розчулити найзакам’яніліше серце, яке ми з радістю завжди готові прийняти у свої щирі християнські обійми.
Читайте также
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.
От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»
Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.
Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры
Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.
Рождество без каникул
Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.