Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!
Верные УПЦ в селе Рынгач противостоят церковному рейдерству. Фото: Facebook
Ледь не щодня беззаконня.
Ось одне лиш відео (в першому коментарі під дописом) - спроба донести адекватну позицію до тих можновладців чи тих громадян, які чи аж настільки неосвічені, чи аж настільки наглі, що лізуть забирати чуже майно.
І таких парафій в Україні зараз сотні, віряни яких, громадяни України, між іншим, з усіма конституційними правами, почуваються безправними на своїй землі, натомість диванні "балакуни на тему релігії", підбурювані недолугими держслужбовцями та духовенством однієї обласканої і, так би мовити, кишенькової релігійної організації, збивають замки, зрізають завіси на церковних дверях, підробляють документи, переводять на фейкових зборах парафії та їхнє майно у власність іншої релігійної організації, б'ють священників (як ось вчора у Переяславі), принижують тощо.
Депутати територіальних громад, сільські старости, мери міст, які так і не вивчили перелік своїх повноважень і голосують за заборони якихось релігійних організацій з подачі, як правило, одного чи двох місцевих крикунів. Ці теж співучасники такого роду злочину проти релігійного миру в країні.
За таке протизаконне нагнітання міжконфесійної ворожнечі в Україні, нагадую, є стаття. Коли ми вже дочекаємося хоч одного вироку за це свавілля?
Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?
Скільки за ці роки проведено особисто мною, як священником УПЦ, благодійних концертів, мільйони і мільйони гривень ми зібрали за останні більш ніж 5 років на потреби ЗСУ, родин загиблих воїнів, підтримку хворих українців, знедолених тощо. А скільки добра зробила вся повнота УПЦ? Не злічити!
А якісь самовдоволені ліниві можновладці, які копійки з власної кишені не дали на добрі справи, часом навіть навпаки - щедро підгрібали з державної казни на розвиток власних (дружини/сина/тещі/матері/тощо) бізнесів чи купівлю матеріальних цінностей, тепер стають ініціаторами і кураторами заборон релігійних організацій і ляльководами рейдерства!
Ось така гірка правда.
Навіть на обличчя цих бандитів дивитися не хочу.
Бог вам суддя.
Читайте также
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.
От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»
Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.
Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры
Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.
Рождество без каникул
Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.