23 храми Української Православної Церкви захоплено розкольниками
На сьогодні захоплено 23 храми Української Православної Церкви, йдеться у Зверненні Священного Синоду УПЦ до народу України від 24 червня. Деякі релігійні громади канонічної Церкви продовжують знаходитися під тиском представників так званого «Київського патріархату».
Архієреїв турбує те, що нерідко захоплення храмів відбуваються за мовчазної згоди місцевої влади, або навіть її сприяння. «Усе це суттєво ускладнює перспективу подолання церковного розколу», - вважають члени Синоду.
Не зважаючи на тиск, усім вірним чадам канонічної Церкви архіпастирі порадили не піддаватися на провокації, утримуватися від проявів агресії та ставитися зі щирою християнською любов’ю до усіх, «хто не поділяє прагнення бути в благодатній єдності з усіма Православними Церквами світу».
«Ми маємо зберегти міжконфесійний мир у нашій Батьківщині, який є одним з важливих чинників соціальної стабільності Держави», - зазначається у посланні.
Читайте також
«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи
Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.
Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія
Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.
Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву
Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?
Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?
Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?
Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?
Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.
Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?
Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?