Гумор

Вирішив молодий священник виголосити проповідь про важливість нежадібності. Натхненний, розповідає з амвона:

– Браття і сестри! Подивіться на птахів небесних! Вони не сіють, не жнуть, не збирають до житниць, не думають про завтрашній день – і Господь їх годує!

Після служби до вівтаря заходить староста парафії, кладе на стіл товсту пачку рахунків за електрику, опалення та воду для храму і каже:

– Отче, проповідь чудова! Але коли прийдуть комунальники з актом про відключення світла, дозвольте, я їм замість грошей хлібця покришу?

Закінчується Літургія. Настоятель виходить на амвон з оголошенням до громади:

– Дорогі брати і сестри! Нагадую вам, що наступного тижня ми розпочинаємо ремонт парафіяльного будинку. У зв'язку з цим маю для вас дві новини: одна хороша, друга... скажімо так, що вимагає віри.

Народ у храмі затих. Батюшка продовжує:

– Хороша новина полягає в тому, що наша парафія вже має всі кошти, необхідні для повного завершення ремонту!

По храму розноситься полегшений шепіт: «Слава Богу! Який спонсор знайшовся!».

Настоятель витримує паузу, усміхається і додає:

– А друга новина: всі ці кошти поки що знаходяться у ваших кишенях і гаманцях. Але я свято вірю, що Господь допоможе вам їх звідти дістати!

Молода, дуже налякана жінка вбігає до храму посеред тижня, підлітає до чергового священника:

– Батюшко, батюшко, рятуйте! Біда! Я сьогодні вранці випадково розсипала четвергову сіль, а потім мені дорогу перебігла чорна кішка, та ще й у кишені дзеркальце тріснуло! Це ж знак, що на мені тепер страшне прокляття або пристріт! Що мені робити, який молебень замовити?

Батюшка сумно зітхнув, поблагословив її і спокійно відповів:

– Ну, заспокойтеся. Записуйте рецепт: вам потрібно підійти до дзеркала, уважно подивитися на себе і тричі голосно сказати: «Я – православна християнка, а не член племені Мумба-Юмба». Допомагає миттєво. Ваша віра в прикмети затьмарює вашу віру в Бога. Ідіть додому і не кривдьте тварин.

Закінчується багатолюдна недільна сповідь. Підходить остання парафіянка, дуже благообразна, і починає здалеку:

– Батюшко, грішна... Минулого тижня позаздрила сусідці — у неї помідори краще зійшли. І ще в п'ятницю вечірнє правило не все вичитала, три молитви пропустила...

Священник, підпираючи голову рукою, запитує:

– Матінко, а з чоловіком-то як? Не сваритеся?

– Ой, що ви, батюшко! З чоловіком у нас повна єдність думок, живемо душа в душу! Він у мене мовчун, слова поперек не скаже.

Священник пожвавлюється:

– Та невже? Прямо ідеальний шлюб! І як же ви цього досягли?

– Ну як... Я йому одразу після вінчання сказала: «Васю, якщо ти хоч раз спробуєш зі мною сперечатися — я за себе не відповідаю, сковорода в мене важка». І все, батюшко, тридцять років ідеального християнського миру в сім'ї!

Батюшка зітхнув, накрив її єпитрахиллю і прошепотів:

– Іди з миром, матінко. І Васі своєму передай, що його в раю вже заждалися.

Молодий послушник, начитавшись давніх патериків, підходить до досвідченого духівника:

– Отче, я твердо вирішив стяжати абсолютну безпристрастність і перемогти всі помисли! Скажи, в який момент чернець остаточно перестає спокушатися і знаходить повний спокій?

Старець усміхнувся в бороду, обійняв його за плечі й тихенько прошепотів на вухо:

– Виключно на третій день після власного відспівування, чадо. І це, якщо пощастить. А поки що – бери мітлу й іди підмітати двір.

– Батюшко, я здійснила справжній духовний подвиг! Я пробачила всім своїм ворогам!

– Яка радість. І як же тобі це вдалося?

– Я їх усіх заблокувала.

В одній єпархії призначили нового, дуже енергійного і суворого перевіряючого. Той вирішив проїхатися по далеких сільських парафіях без попередження. Приїжджає в глухе село, заходить до храму, а там біля вівтаря возиться старенький, благодушний настоятель у потертому підряснику.

Ревізор, вирішивши відразу показати клас, суворо запитує:

- Так, отче! Ну-ка доповідайте мені, як у вас на парафії справи з катехізацією, місіонерською роботою та молодіжним служінням?

Старий розгублено почухав бороду, усміхнувся і відповідає:

- Ой, миленький... З катехізацією у нас чудово - коза катехізатора Манька якраз трьох принесла. З місією теж порядок: староста наш, дід Михій, вчора в сусіднє село за запчастинами ходив, так усім чоловікам біля магазину пояснив, чому лаятися гріх. А ось з молоддю погановато, це так. З молоді у нас на парафії тільки я - мені всього сімдесят два, решта-то на погості вже відпочивають.