Блаженніший Митрополит Онуфрій про служіння прп. Германа Аляскинського
Під час свого візиту до США, для участі у заходах Православної Церкви в Америці, Блаженніший Владика гарною англійською мовою подякував митрополиту всієї Америки і Канади Тихону за запрошення на захід та відзначив роль місіонерської діяльності святого Германа Аляскинського в справі поширення православної віри в Північній Америці.
«Він прибув не взявши ані грошей, ані скарбів, проте тільки любов до Христа та радість про вічне життя – Євангеліє, – сказав Предстоятель УПЦ. – І він спілкувався з людьми з любов’ю Господньою – він намагався поділитися радістю вічного життя, яку він мав у своєму серці до інших». За словами Первосвятителя УПЦ, саме така проповідь стала запорукою виникнення на Американскому континенті Православної Церкви. «Сьогодні я бачу результат його місії, оскільки в очах всіх присутніх, членів Собору – Христос. Це добрий плід, який принесла місія святого Германа Аляскинського», – підсумував Блаженніший владика Онуфрій.
Читайте також
«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи
Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.
Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія
Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.
Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву
Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?
Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?
Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?
Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?
Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.
Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?
Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?