Святкування в Києві на честь святого рівноапостольного Князя Володимира
27-28 липня Церква відмічає тисячоліття з дня смерті святого рівноапостольного князя Володимира. 27 липня, О 14.00 з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія розпочався святковий молебень. Потім, після посиленої спільної молитви духовенства і вірян Української Православної Церкви, Блаженнійшим була прочитана молитва до святого князя. В ній Предстоятель УПЦ від імені десятків тисяч християн, які зібралися в Києві, і від імені мільйонів тих, хто в Київ приїхати не зміг, просив, щоб святий рівноапостольний князь Володимир не забував про свій народ і завжди був заступником його перед лицем Божим. Також, прозвучали слова і про такий довгоочікуваний мир на Україні. Після цього розпочався Хресний Хід з найбільш шанованими в Україні чудотворними іконами Божої Матері до Києво-Печерської Лаври. Вже десь за годину на території Лаври, перед Успенським Собором розпочалося святкове всенічне бдіння.
Читайте також
«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи
Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.
Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія
Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.
Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву
Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?
Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?
Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?
Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?
Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.
Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?
Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?