Предстоятельський послух

Ще не відлунали урочисті акорди ювілею, присвяченого Володимиру-Хрестителю, аж ось іще одна важлива дата в житті православних українців - вже рік поспіль, біля керма Української Православної Церкви Блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій.
 
Можливо хтось зауважить, що один рік від дня інтронізації надто мало. Але згадаймо цей рік, який виявився одним з найскладніших як в житті Церкви, так і в житті України. Перше, що асоціюється зі словом Предстоятель у такі часи - це зовсім не велич або пошана. Це - хрест.
 
У фільмі можна почути і побачити як його Блаженство несе свій першосвятительський хрест, з яких випробувань цей хрест складається і звідки Блаженнійший владика черпає сили на це хрестоносіння.
 
Предстоятель Української Православної Церкви закликає шукати мир у своїй власній душі і просити у цьому Божої допомоги. Тільки Богу під силу виправити те, що накоїли ми своїм людським свавіллям. Мир прийде на нашу землю тоді, коли Бог оселиться в нашому серці. Тому що тільки Він Один є "подателем миру".
 
Церква каже: «Досить шукати ворогів, слідуйте за Христом – шукайте у ньому сили для прощення». Владика Онуфрій предсказав: «Якщо прощення між людьми не буде – ми один одного з’їмо». Головна умова миру полягає у тому, щоб люди знайшли у собі сили простити один одному минуле і припинили роздирати свою землю. Тільки разом у нас є шанс створити з Божою допомогою той світ, у якому хотілося б жити кожному.

Читайте також

«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи

Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.

Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія

Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.

Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву

Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?

Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?

Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?

Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?

Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.

Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?

Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?