Крик Катеринівки: "Вони не зупиняться! Президент має знати правду!"

Прихожани церкви Георгія Побідоносця села Катеринівка розповіли про передісторію та передумови виникнення міжконфесійного конфлікту. Як сталося так, що односельчани, які усе життя нормально між собою спілкувалися стали ворогувати один проти одного? І які події відбулися того дня у Катеринівці, що призвело до трагічних наслідків?
 
Зі слів вірян УПЦ, спочатку деякі сили стали розкручувати тему мови богослужіння і схиляти вірян до вживання тільки української мови.
 
"Однак нас вчили молитися на церковнословянській мові. Хтось може сказати, що ця мова незрозуміла для людей, однак я можу сказати, що це не так", - коментує це питання прихожанка УПЦ.
 
На думку вірянки Української Православної Церкви українською мовою не завжди можна адекватно перекласти церковнослов'янський богослужбовий текст.
 
"Хочеться навчати своїх дітей по-правильному, по законам Церкви. Хочеться вірити в те, що у нас працює закон, що влада працює. Влада повинна поважати вірян УПЦ і тих, хто хоче молитися на церковнослов'янській мові. Для чого нас, людей, ображати, казати, що ми "москалі". Якщо людина живе у Москві, чи в Херсоні, чи він, наприклад, єврей, він хіба не людина і не вартує поваги? Якщо я хочу молитися церковнослов'янською мовою, то мене можна ображати?", - з болем у душі запитує жінка.
 
"Серед тих людей, які захоплювали церкву  були і наші родичі, знайомі, рідні. Є такі сім'ї, в яких розсварилися через церкву. Я така ж українка як і інші, я теж люблю Україну, хіба я роблю щось погане для свої країни?".
 
У той день, коли невідомі люди, з Правого сектору, чи іншої структури, захопили Церкву, авжеж віряни переживали через це. Саме тому зібралися віряни УПЦ з усієї округи, щоб захистити свою Церкву.
 
"Чому чужі люди мають збиратися у нашому храмі?", - цілком логічне запитання.
 
"Кажуть, що ми їх ображаємо і не поважаємо. Ні, я в душі поважаю кожну людину, і не хочу нікого образити. Але хочемо звернутися до Президента України з криком душі: кожна людина має права, вона є людиною на цій землі, і повинна мати право молитися на тій мові на якій хоче". - ледь не плачучи, вигукує прихожанка. 

Читайте також

«Духовна сила» на крові: правда про український Пантеон

Українська влада будує «місце духовної сили нації». Але чи може духовність ґрунтуватися на культі людей, пов'язаних з нацизмом, погромами та війною один проти одного?

УПЦ КП після Філарета: церква, бренд чи притулок для маргіналів?

Київський патріархат подає ознаки активної життєдіяльності: приймає зарубіжні громади та роздає «хіротонії». Що це: відродження чи легітимація осіб з проблемним минулим?

Річниця Феофанії: четверо архієреїв – про Собор, тиск та єдність УПЦ

Під річницю Собору в Феофанії знову поповзли чутки про майбутні зміни в УПЦ. Що про це говорять самі архієреї – учасники тих подій.

Вишиванка замість Неба: про що говорить риторика Думенка у свято Вознесіння

Глава ПЦУ поставив в один ряд Вознесіння Господнє і День вишиванки, назвав сорочку «сакральною» і попросив Христа допомогти у війні. Розбираємо, що не так з цією риторикою.

Інтронізація Патріарха Шіо: не московський, не фанарський – грузинський

Константинополь не приїхав на інтронізацію, зате розвинув бурхливу активність на наступному тижні. Що за цим стоїть і чого чекати від нового грузинського Предстоятеля.

Бронь за зречення: як духовенство УПЦ заганяють у пастку

Влада пропонує клірикам УПЦ вибір: визнайте себе «Московським патріархатом» і отримайте бронь або відмовтеся, і вами займеться ТЦК. Розбираємо, чому це пастка.