Чому в УПЦ не погоджуються на почергові богослужіння в своїх храмах?

Чергова хвиля захоплень храмів Української Православної Церкви змусила шукати виходи з ситуації для того, аби міжконфесійний конфлікт не перейшов в нову фазу загострення. Потрібно сказати, що з-поміж пропозицій, які лунали останні місяці в церковному середовищі, можна було почути і справді конструктивні рішення. Однак бували і такі, які лише були завуальовані під компроміс. Серед останніх, до речі, – ідея про почергові богослужіння в тому чи іншому храмі УПЦ, який, в іншому разі, захоплять  рейдери з УПЦ КП.

Уявімо собі наступну картину: є конкретний населений пункт, в якому знаходиться лише один храм, котрий за конфесійною приналежністю постійно був закріплений за Українською Православною Церквою. В силу тих чи інших причин в цьому населеному пункті утворюється нова релігійна громада, – не принципово – УПЦ КП чи УГКЦ чи навіть ХВЄ. Громада ця (хоча в нашій ситуації подібне твердження є суперечливим) частково складається з колишніх членів УПЦ, однак громада УПЦ, яка існувала, залишається збереженою (хай і в не тому складі, що була).

Що, за логікою речей, повинні були б робити представники новоутвореної релігійної громади? По ідеї – облаштовувати своє релігійне, в першу чергу, богослужбове життя, шляхом будівництва храму. Сьогодні в Україні таким шляхом йдуть всі конфесії, окрім УПЦ КП. Минули ті часи, коли храмовим рейдерством займались греко-католики, ніколи до подібного не доходили протестанти, але в УПЦ КП вирішили, що їм можна чинити по-іншому: або в ультимативній формі примусити громаду УПЦ до почергових богослужінь в одному храмі, або – захопити храм силою, «висиливши» його законних власників, що й відбувається найчастіше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де межі релігійної громади, коли відбуваються «референдуми» про перехід в Київський патріархат?

Логіка прихильників УПЦ КП проста – «нас більше, а отже – ми праві». Однак, що буде, якщо повернути цю ж логіку проти них самих? Скажімо, в тому населеному пункті, де більшість – прихильники УПЦ, прийти і відібрати храм УПЦ КП або в наказовому порядку схилити їх до почергових богослужінь. Як би поставились представники УПЦ КП до подібних ідей?

Є ще один аспект, який стосується створення нової релігійної громади в населеному пункті. Чомусь, в тому чи іншому селі/місті, де вже є храм УПЦ КП (а подекуди і не один), коли утворюється громада УПЦ, ніхто з її вірних не приходить під церкву «Київського патріархату» з вимогою про звільнення культової споруди для їхніх потреб чи про почергове богослужіння. Більше того, представники УПЦ КП навпаки чинять спротив навіть самій появі громади УПЦ на «облюбованому місці», а будівництву нового храму і поготів.

Насправді, суть цього питання лежить в площині елементарних майнових відносин. Якщо наводити доступний приклад, можна уявити, як у вашу квартиру приходить громада вашого багатоквартирного будинку з вимогою почергової в ній ночівлі, оскільки у вас велике і зручне ліжко, якого в інших мешканців немає. Як би ви поставились до подібної ідеї? Навряд чи схвально.

Якщо УПЦ КП утворює нові релігійні громади, це не означає, що їм автоматично дається право захоплювати найближчі культові споруди –  навіть, якщо представників УПЦ КП – більшість. Утворюєте релігійну громаду? Будуйте храм! Утворюєте родину? Будуйте хату! Здається, що все доволі логічно.

Ця проблема, однак, є показником не лише загострення міжконфесійного протистояння, але і правового безсилля державних інституцій. Коли закон не в силі забезпечити право власності приватним особам чи юридичним організаціям, коли рейдери відчувають цілковиту безкарність, реалізовуючи свою сумнівну діяльність, мало хто може почуватись захищеним. Сьогодні – це храми УПЦ, завтра ж подібне може статись з чиїмось приватним помешканням.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ ВІДЕО: Владыка Климент объяснил неприемлемость поочередных богослужений с УПЦ КП

За матеріалами порталу Про Церкву

Читайте також