День пам'яті Матушки Аліпії у Свято-Покровському Голосіївському монастирі

Сьогодні особливий день для Свято-Покровського Голосіївського монастиря та кожного, хто знайомий зі світлою матушки Аліпії. Саме 30 жовтня, 1988 року, вона відійшла до кращого світу, і сьогодні православні святкували 27 річницю упокоєння праведної стариці.
 
Монахиня Аліпія прославилася тим, що ще за комуністичного режиму 1979 року оселилася на руїнах знищенного більшовиками Голосіївського монастиря. За роки свого служіння вона стала справжньою душею зруйнованої святині, започаткувала її духовне відродження задовго до того, як віряни почали відбудовувати її стіни.  
 
Свято дня пам’яті матушки Аліпії не входить до загальноправославного календаря і могло б здатися дуже місцевим, якби не надзвичайна популярність образу стариці. Слава про її праведне життя та баготочисельні чудеса розійшлася далеко за межі Київа.  Тисячі вірян звідусіль приїздять сюди кожного року і сьогодні у монастирі нас знову зустрів натовп натхненних людей.
 
Також на свято приїхали православні ієрархи. А саму святкову службу очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.
Але зрештою вся увага була прикута до світлого образу матушки Аліпії. Черга, що згуртувалася біля входу до її усипальні, вражала. І кожна людина тут не випадкова, кожний зі своєю історією, що зв'язувала з матушкою, зі своїм особистим дивом чи надією на те, що воно станеться.

Читайте також

«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи

Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.

Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія

Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.

Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву

Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?

Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?

Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?

Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?

Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.

Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?

Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?