Зі смиренням у серці - громада УПЦ села Рачин через рік після втрати храму
Побувавши у Рачині, кореспонденти Спілки Православних Журналістів пересвідчились, що історія православної громади УПЦ у цьому селі є справжнім прикладом смирення і духовної перемоги над тяжкими обставинами.
Трохи більше року тому, 1 вересня 2014 року, у селі Рачин Дубенського району, що на Рівненщині, представники Київського Патріархату зайняли церкву Казанської Божої Матері, позбавивши громаду УПЦ права молитись у власному храмі.
Вже тоді Київський патріархат використовував неправомірні методи привласнення майна. Так званий "перехід громади", згідно інформації на офіційному сайті КП, відбувся через "референдум" усієї громади села, а не рішення релігійної громади. Основним мотивом виходу зі складу громади УПЦ, віряни Київського Патріархату назвали бажання молитись "зрозумілою мовою".
Зазнавши такої несправедливості, громада Української Православної Церкви не розпорошилася, не зламалася, однак, навпаки, згуртувалася навколо свого настоятеля, отця Андрія, усвідомивши цінність свого вибору на користь вірності своїй Церкві.
"Основна маса людей, яка приходила молитися в храм, залишилася з нами", - засвідчив настоятель громади Святої великомучениці Варвари отець Андрій Декер.
Проблему з приміщенням для богослужінь громада УПЦ вирішила, пристосувавши для цього каплицю на місцевому кладовищі, дякуючи Богу і за таку можливість молитися - все ж таки не на вулиці.
З прихожанами Київського Патріархату громада УПЦ у конфронтацію не вступає, не тримаючи у своєму серці зла і бажання помститись.
"Взаємність не завжди є, але ми намагаємось не реагувати, не звертати уваги, стараємось молитися за тих, хто нас ображає, не любить, гонить, все залежить від того чи Господь настроїть їхні серця до нас", - пояснив позицію громади священик УПЦ, - "Слава Богу за все! Це в якійсь мірі як, перетерпіти за Христа, це як милість Божа".
Отож, у селі на даний момент немає гострого міжконфесійного протистояння. Чи примиряться коли-небудь віряни двох конфесій остаточно? Матимемо на це надію.
Читайте також
Чи варто називати Філарета «патріархом»? Відповідь архієпископу Сильвестру
Владика Сильвестр називає Філарета «патріархом» і представляє його ідейним борцем за незалежну українську церкву. Аналізуємо, наскільки це відповідає дійсності.
Майбутнє – за ісламом? На що натякають політики та релігійні лідери
Публічні реверанси на адресу мусульман стають дедалі помітнішими в усьому світі. Чому їм приділяють більше уваги, ніж християнській більшості? І що це взагалі означає?
Чому ніхто не приїхав на похорон Філарета?
Відсутність представників інших Церков на похороні Філарета – демонстративне ігнорування ПЦУ.
Ілія і Філарет: одна епоха, один масштаб, два різних підсумки життя
Обидва прожили дуже довге життя. Обидва мали величезну церковну вагу. Обом випав рідкісний історичний шанс. Один став батьком народу, інший – обличчям розколу. Чому так сталося?
«Чернецтво» в ПЦУ: між кадровим голодом та репутаційними кризами
Чому в ПЦУ немає ченців, а рідкісні постриги супроводжуються скандалами.
Застереження ПЦУ: до чого призводить негативна ідентичність
З точки зору соціальної психології ПЦУ та її прихильники припускаються однієї стратегічної помилки – вони будують свою ідентичність на запереченні. Що це таке і до чого це призводить?