Зі смиренням у серці - громада УПЦ села Рачин через рік після втрати храму

Побувавши у Рачині, кореспонденти Спілки Православних Журналістів пересвідчились, що історія православної громади УПЦ у цьому селі є справжнім прикладом смирення і духовної перемоги над тяжкими обставинами.

Трохи більше року тому, 1 вересня 2014 року, у селі Рачин Дубенського району, що на Рівненщині, представники Київського Патріархату зайняли церкву Казанської Божої Матері, позбавивши громаду УПЦ права молитись у власному храмі.

Вже тоді Київський патріархат використовував неправомірні методи привласнення майна. Так званий "перехід громади", згідно інформації на офіційному сайті КП, відбувся через "референдум" усієї громади села, а не рішення релігійної громади. Основним мотивом виходу зі складу громади УПЦ, віряни Київського Патріархату назвали бажання молитись "зрозумілою мовою".

Зазнавши такої несправедливості, громада Української Православної Церкви не розпорошилася, не зламалася, однак, навпаки, згуртувалася навколо свого настоятеля, отця Андрія, усвідомивши цінність свого вибору на користь вірності своїй Церкві.

"Основна маса людей, яка приходила молитися в храм, залишилася з нами", - засвідчив настоятель громади Святої великомучениці Варвари отець Андрій Декер.

Проблему з приміщенням для богослужінь громада УПЦ вирішила, пристосувавши для цього каплицю на місцевому кладовищі, дякуючи Богу і за таку можливість молитися - все ж таки не на вулиці.

З прихожанами Київського Патріархату громада УПЦ у конфронтацію не вступає, не тримаючи у своєму серці зла і бажання помститись.

"Взаємність не завжди є, але ми намагаємось не реагувати, не звертати уваги, стараємось молитися за тих, хто нас ображає, не любить, гонить, все залежить від того чи Господь настроїть їхні серця до нас", - пояснив позицію громади священик УПЦ, - "Слава Богу за все! Це в якійсь мірі як, перетерпіти за Христа, це як милість Божа".

Отож, у селі на даний момент немає гострого міжконфесійного протистояння. Чи примиряться коли-небудь віряни двох конфесій остаточно? Матимемо на це надію.


Читайте також

Естонія: європейський полігон для випробування свободи совісті

Влада Естонії чинить тиск на Церкву. Чи може держава під приводом безпеки регулювати те, що стосується віри та канонічної традиції?

Заборона священників в УПЦ – «репресії», а в УГКЦ – канонічна дисципліна?

Священника УГКЦ позбавили сану за перехід до ПЦУ. Уніати подають це як норму. Коли так само чинить УПЦ, на неї навалюється шквал критики. Чому так?

УПЦ і «МП»: хто говорить правду – Зеленський чи Буданов?

Заява Буданова про те, що називати УПЦ з приставкою «МП» – маніпуляція, викликала шок серед псевдопатріотів. Що означає ця заява і з якою метою вона зроблена?

Розкол як наслідок ослаблення віри та довіри до Воскреслого Христа

Пропонуємо вашій увазі роздуми про розкол керуючого справами УПЦ митрополита Антонія, які він надіслав до редакції СПЖ.

Церква, ТЦК і війна: чому «патріотичні» конфесії мовчать про головне

Чому «патріотичні конфесії» заради збереження України повинні закликати до миру.

Смерть Філарета як сигнал до знищення Епіфанієм Київського патріархату

Думенко та Зоря близькі до знищення Київського патріархату.