Представники УПЦ відвідали геріатричний пансіонат на Чернігівщині
Синодальний відділ УПЦ у справах сім'ї відвідав геріатричний пансіонат на Чернігівщині. Ця поїздка відбулася 21 січня у рамках благодійної акції «Старість в радість». Колектив відділу започаткував її у 2012 році і щорічно проводить з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України.
У цьому заході, який очолив глава Місії Синодального відділу УПЦ у справах сім’ї, архієпископ Ровеньківський і Свердловський Пантелеімон, взяв участь і журналіст СПЖ.
Як розповів заступник глави Місії ієрей Іоанн Ружицький, «в рамках нашої акції ми прагнемо відвідати якомога більше людей, хворих, нужденних і усіма забутих. Але є і традиційні місця, які ми відвідуємо обов’язково. Серед них – і цей геріатричний пансіонат. Напередодні за допомогою багатьох небайдужих людей було зібрано чимало потрібних речей і подарунків, вітальних листівок із теплими побажаннями для стареньких, інвалідів, для тих, хто потребує нашої турботи. Все це ми отримували від жертводавців із Одеси, Львова, Дніпродзержинська, Вінниці, Житомира, Новоград-Волинського, Чернівців, Івано-Франківська і навіть з білоруського міста Брест».
Група традиційно складається з Високопреосвященнішого владики, співробітників Місії, хору Київської духовної академії і семінарії, волонтерів, усіх, хто бажає особисто поділитися зі старенькими теплом своїх сердець. А комфортним транспортом у цих поїздках завжди забезпечує Успенська Києво-Печерська Лавра з благословення її намісника, митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.
Козелецький геріатричний пансіонат розташувався неподалік Свято-Георгіївського жіночого монастиря в маловничому місці Чернігівщини. Переважна більшість підопічних – це люди похилого віку, але є і більш молоді, що потрапили сюди після дитячих будинків та інтернатів.
Приїзд групи у всіх викликав неабияке пожвавлення, пансіонат неначе ожив, розчулені старенькі були дуже раді гостям. А 75-річна Ганна Крохіна сказала, що сама родом із Полтавщини і живе тут вже кілька років. – «Це нас почув Господь, і зараз сюди він приніс нам вогник різдвяної радості».
У їдальні пансіонату, де зібралося чимало його мешканців, урочиста частина розпочалася вітальним словом глави Місії архієпископа Пантелеімона. Він тепло привітав присутніх із Новим роком і Різдвом Христовим. Владика відзначив, що всі вони перебувають в руках тих людей, які з сердечною любов’ю турбуються про них і забезпечують підтримку. Однак, найголовніше, що вони мають – це Бог, Який відгукується на їхні молитви. Архіпастир побажав, щоб їх старість і хвороба не була для них важким випробуванням, адже Господь є лікарем для душі і тіла всіх, хто до Нього звертається.
Після вітального слова був відслужений молебень, а потім всі присутні піднесли спільну молитву.
Академічний хор Київської духовної академії з благословення його ректора, митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, виконали концерт, що складався з різдвяних і народних піснеспівів.
Кожному підопічному владика Пантелеімон вручив різдвяний подарунок і святково оформлене Різдвяне послання Предстоятеля УПЦ, Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам УПЦ.
Потім священики і волонтери разом із архієпископом Пантелеімоном відвідали кімнати, де проживають люди, не здатні самостійно рухатися. Не обійшли увагою жодного бажаючого поділитися наболілим, із радістю заходили до помешкань тих, хто запрошував у гості. Спілкувалися з ними, співали різдвяні колядки і народні пісні, вручали подарунки. За словами співробітниці Синодального відділу Ганни Ружицької, для мешканців-інвалідів пансіонату гості привезли одяг, пледи, портативні радіоприймачі, настільні лампи, книги і диски з фільмами православного та світського змісту та інші речі.
Читайте також
Бродяги з Нагірної проповіді
Нам здається, що віра вимагає нескінченного запасу міцності. Але Христос звертається до тих, у кого більше не залишилося сил тримати удар, пропонуючи щось зовсім інше.
Таємний бунт проти духовної смерті та диктатури думок
Земна метушня перетворює людей на полонених нав'язливих думок. Святі отці відкривають єдиний шлях до виходу з цього смертельного сну.
Вогонь всередині потира
Ми звикли ставитися до Причастя як до благочестивого ритуалу. Але біля вівтаря на нас чекає лякаюча реальність зустрічі з живим Богом.
Втеча з ментальної в'язниці земної метушні
Ми прагнемо до комфорту в земній, горизонтальній площині, забуваючи, що духові необхідна вертикаль. Справжнє вознесіння починається тоді, коли розум нарешті замовкає.
Праведний гнів випалює серце дощенту
Ми виправдовуємо злобу ревністю про захист святинь. Але чесна розмова з праведником позбавляє ілюзій, залишаючи нас наодинці з випаленою порожнечею серця.
Дзеркало поверх ікони: пастка «правильного» благочестя
Ми ховаємося від тривоги в устав, вичитуємо правила та акафісти. І можемо не помітити, як починаємо молитися власному відображенню, а не Христу.