Представники УПЦ відвідали геріатричний пансіонат на Чернігівщині

Синодальний відділ УПЦ у справах сім'ї відвідав геріатричний пансіонат на Чернігівщині. Ця поїздка відбулася 21 січня у рамках благодійної акції «Старість в радість». Колектив відділу започаткував її у 2012 році і щорічно проводить з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України.

У цьому заході, який очолив глава Місії Синодального відділу УПЦ у справах сім’ї, архієпископ Ровеньківський і Свердловський Пантелеімон, взяв участь і журналіст СПЖ.

Як розповів заступник глави Місії ієрей Іоанн Ружицький, «в рамках нашої акції ми прагнемо відвідати якомога більше людей, хворих, нужденних і усіма забутих. Але є і традиційні місця, які ми відвідуємо обов’язково. Серед них – і цей геріатричний пансіонат. Напередодні за допомогою багатьох небайдужих людей було зібрано чимало потрібних речей і подарунків, вітальних листівок із теплими побажаннями для стареньких, інвалідів, для тих, хто потребує нашої турботи. Все це ми отримували від жертводавців із Одеси, Львова, Дніпродзержинська, Вінниці, Житомира, Новоград-Волинського, Чернівців, Івано-Франківська і навіть з білоруського міста Брест».

Група традиційно складається з Високопреосвященнішого владики, співробітників Місії, хору Київської духовної академії і семінарії, волонтерів, усіх, хто бажає особисто поділитися зі старенькими теплом своїх сердець. А комфортним транспортом у цих поїздках завжди забезпечує Успенська Києво-Печерська Лавра з благословення її намісника, митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.

Козелецький геріатричний пансіонат розташувався неподалік Свято-Георгіївського жіночого монастиря в маловничому місці Чернігівщини. Переважна більшість підопічних – це люди похилого віку, але є і більш молоді, що потрапили сюди після дитячих будинків та інтернатів.


Приїзд групи у всіх викликав неабияке пожвавлення, пансіонат неначе ожив, розчулені старенькі були дуже раді гостям. А 75-річна Ганна Крохіна сказала, що сама родом із Полтавщини і живе тут вже кілька років. – «Це нас почув Господь, і зараз сюди він приніс нам вогник різдвяної радості».

У їдальні пансіонату, де зібралося чимало його мешканців, урочиста частина розпочалася вітальним словом глави Місії архієпископа Пантелеімона. Він тепло привітав присутніх із Новим роком і Різдвом Христовим. Владика відзначив, що всі вони перебувають в руках тих людей, які з сердечною любов’ю турбуються про них і забезпечують підтримку. Однак, найголовніше, що вони мають – це Бог, Який відгукується на їхні молитви. Архіпастир побажав, щоб їх старість і хвороба не була для них важким випробуванням, адже Господь є лікарем для душі і тіла всіх, хто до Нього звертається.

Після вітального слова був відслужений молебень, а потім всі присутні піднесли спільну молитву.


Академічний хор Київської духовної академії з благословення його ректора, митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, виконали концерт, що складався з різдвяних і народних піснеспівів. 


Кожному підопічному владика Пантелеімон вручив різдвяний подарунок і святково оформлене Різдвяне послання Предстоятеля УПЦ, Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам УПЦ.


Потім священики і волонтери разом із архієпископом Пантелеімоном відвідали кімнати, де проживають люди, не здатні самостійно рухатися. Не обійшли увагою жодного бажаючого поділитися наболілим, із радістю заходили до помешкань тих, хто запрошував у гості. Спілкувалися з ними, співали різдвяні колядки і народні пісні, вручали подарунки. За словами співробітниці Синодального відділу Ганни Ружицької, для мешканців-інвалідів пансіонату гості привезли одяг, пледи, портативні радіоприймачі, настільні лампи, книги і диски з фільмами православного та світського змісту та інші речі.


Насамкінець візиту всі учасники паломницької групи відвідали розташований неподалік Свято-Георгіївський жіночий монастир та ознайомилися з його багатою історією.

Читайте також

Вода – пам'ять світу про Рай: чому ми завжди відчуваємо спрагу

Ми звикли вважати воду просто ресурсом, але в християнстві це «космічний слух» і свідок створення світу. Про те, чому склянка води на столі – це символ надії, і як навчитися пити молитву.

Пустеля мегаполісу: як знайти Бога в шумі новин і галасі думок

Про те, чому Бог не живе в онлайні і як створити тишу всередині себе, навіть якщо ви в метро.

Пророчества о воде: зачем Иордан потек вспять и почему огонь сошел на воду

У Хрещенський святвечір ми читаємо про те, як пустеля стає садом, а гірка вода – солодкою. Чому ці давні тексти є ключем до розуміння головної таїни свята?

Бог під ножем: Чому Церква святкує перший біль Христа

Ми часто ховаємо це свято за пам'яттю Василія Великого, соромлячись його фізіологічності. Але Бог довів, що Він – не голограма, а реальна людина.

Коли тебе списали: Святитель Нектарій про життя після втрати статусу

Ти втратив роботу, дім і повагу суспільства? Тобі здається, життя закінчене? Розмова з митрополитом, який став чорноробом, але переміг у Вічності.

Втеча до Єгипту: інструкція з виживання в часи Ірода

Бог біжить у країну зла, щоб врятуватися. Чому мовчання сьогодні голосніше за крик, а незнання новин – акт мужності? Вчимося у Святого сімейства мистецтву внутрішньої еміграції.