Представники УПЦ відвідали геріатричний пансіонат на Чернігівщині
Синодальний відділ УПЦ у справах сім'ї відвідав геріатричний пансіонат на Чернігівщині. Ця поїздка відбулася 21 січня у рамках благодійної акції «Старість в радість». Колектив відділу започаткував її у 2012 році і щорічно проводить з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України.
У цьому заході, який очолив глава Місії Синодального відділу УПЦ у справах сім’ї, архієпископ Ровеньківський і Свердловський Пантелеімон, взяв участь і журналіст СПЖ.
Як розповів заступник глави Місії ієрей Іоанн Ружицький, «в рамках нашої акції ми прагнемо відвідати якомога більше людей, хворих, нужденних і усіма забутих. Але є і традиційні місця, які ми відвідуємо обов’язково. Серед них – і цей геріатричний пансіонат. Напередодні за допомогою багатьох небайдужих людей було зібрано чимало потрібних речей і подарунків, вітальних листівок із теплими побажаннями для стареньких, інвалідів, для тих, хто потребує нашої турботи. Все це ми отримували від жертводавців із Одеси, Львова, Дніпродзержинська, Вінниці, Житомира, Новоград-Волинського, Чернівців, Івано-Франківська і навіть з білоруського міста Брест».
Група традиційно складається з Високопреосвященнішого владики, співробітників Місії, хору Київської духовної академії і семінарії, волонтерів, усіх, хто бажає особисто поділитися зі старенькими теплом своїх сердець. А комфортним транспортом у цих поїздках завжди забезпечує Успенська Києво-Печерська Лавра з благословення її намісника, митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.
Козелецький геріатричний пансіонат розташувався неподалік Свято-Георгіївського жіночого монастиря в маловничому місці Чернігівщини. Переважна більшість підопічних – це люди похилого віку, але є і більш молоді, що потрапили сюди після дитячих будинків та інтернатів.
Приїзд групи у всіх викликав неабияке пожвавлення, пансіонат неначе ожив, розчулені старенькі були дуже раді гостям. А 75-річна Ганна Крохіна сказала, що сама родом із Полтавщини і живе тут вже кілька років. – «Це нас почув Господь, і зараз сюди він приніс нам вогник різдвяної радості».
У їдальні пансіонату, де зібралося чимало його мешканців, урочиста частина розпочалася вітальним словом глави Місії архієпископа Пантелеімона. Він тепло привітав присутніх із Новим роком і Різдвом Христовим. Владика відзначив, що всі вони перебувають в руках тих людей, які з сердечною любов’ю турбуються про них і забезпечують підтримку. Однак, найголовніше, що вони мають – це Бог, Який відгукується на їхні молитви. Архіпастир побажав, щоб їх старість і хвороба не була для них важким випробуванням, адже Господь є лікарем для душі і тіла всіх, хто до Нього звертається.
Після вітального слова був відслужений молебень, а потім всі присутні піднесли спільну молитву.
Академічний хор Київської духовної академії з благословення його ректора, митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, виконали концерт, що складався з різдвяних і народних піснеспівів.
Кожному підопічному владика Пантелеімон вручив різдвяний подарунок і святково оформлене Різдвяне послання Предстоятеля УПЦ, Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам УПЦ.
Потім священики і волонтери разом із архієпископом Пантелеімоном відвідали кімнати, де проживають люди, не здатні самостійно рухатися. Не обійшли увагою жодного бажаючого поділитися наболілим, із радістю заходили до помешкань тих, хто запрошував у гості. Спілкувалися з ними, співали різдвяні колядки і народні пісні, вручали подарунки. За словами співробітниці Синодального відділу Ганни Ружицької, для мешканців-інвалідів пансіонату гості привезли одяг, пледи, портативні радіоприймачі, настільні лампи, книги і диски з фільмами православного та світського змісту та інші речі.
Читайте також
Коли святі не могли пробачити один одному: Історія трьох учителів Церкви
Ікона показує їх разом, але життя розвело нарізно. Про те, як дружба розбилася об церковну політику, а єдність довелося вигадувати через сімсот років.
«Якщо залишуся живим, піду в Почаївську лавру!»: історія старця-подвижника
Він пройшов Другу світову, пережив радянські в'язниці і гоніння на Церкву, але не зламався. Спогади про схиархімандрита Сергія (Соломку) – легендарного економа і молитвеника.
Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло
Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.
Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?
Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.
Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору
Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.
Бог, Який біжить назустріч
Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.