В київській галереї “Соборна” відбувся благодійний дитячий бал “Крижане серце”

Духовно-просвітницький центр Кафедрального собору УПЦ 23 січня подарував дітям справжнє зимове диво та хвилю незабутніх емоцій. Особливими гостями балу стали вихованці дитячих будинків і малеча з багатодітних сімей столиці. Свідком цієї справжньої казкової феєрії став і журналіст СПЖ.


Відкрила дитячий бал керівник центру Ксенія Зозуля. Зі словом привітання до дітей та їх батьків звернувся о. Павло, благочинний Свято-Андріє-Володимирського храму. Він, зокрема, сказав: “Я тут сьогодні маю честь відкрити цей бал з благословення владики Варсонофія, єпископа Бородянського, вікарія Київської митрополії. Іще святі зауважували, що від душевного треба переходити до духовного. Це дуже добре, коли ви збираєтесь тут не просто весело провести час, а будете поєднувати культуру світську з православним духом, духом християнства. І, об'єднавшись, ось оці два крила нехай принесуть свої позитивні плоди”.


Першими мажорними акордами свята став невеличкий концерт. Його дітлахам влаштували молоді музиканти Київської консерваторії і студенти Інституту музики ім. Глієра. А далі всі поринули у казкове дійство під символічною назвою “Крижане серце”. Цікавий сценарій, без сумніву, допоміг дітям усвідомити радість і важливість доброти та добрих вчинків, у тому числі, вияв милосердя, адже сьогодні серед нас дуже багато байдужості і навіть злості. А під час спектаклю його юні учасники допомогли Сніговій Королеві розтопити її холодне серце і пізнати радість перемоги добра над злом.


Не менш цікавим було і продовження свята з новими знайомствами, посмішками і реверансами. За допомогою професійного майстер-класу викладачів клубу бального танцю “Ренесанс” маленькі леді та джентельмени отримали змогу долучитися до азів бальної хореографії та неповторної грації танцю. І, звичайно ж, ніхто з дітлахів не залишився без подарунку від організаторів.


У розмові з кореспондентом СПЖ хореограф Олег Давиденко відзначив, що “бальні танці – це дуже світла енергетика, і ми цю енергетику віддаємо. А ще – дуже добра традиція залучати дітей змалку до бальної культури. Вони ростуть і повинні набувати культурних навичок. До того ж, завдяки танцям у дітей формується постава, розвивається координація рухів, гнучкість і пластика”.


Важливо також, що діти залучаються до цього з маленького віку та знайомляться з прекрасним – світом танців, культурного спілкування, культурної етики. Маленькі дівчата стають леді, а хлопці – джентельменами. Таким чином формується добра основа для переходу в доросле життя.


Саме про це журналіст СПЖ розмовляв після балу з киянкою Ксенією Ющик. На дитячий бал, за запрошенням організаторів, вона привела двох своїх доньок – Дарину і Софію. Дівчата просто світилися від хорошого настрою і позитивних вражень. А пані Ксенія сказала, що не тільки дітям, а і їй також усе дуже сподобалося. Жінка розповіла, що є прихожанкою Свято-Воскресенського храму, який назвивають в народі “афганським”. “У храмі разом із доньками ми слухаємо проповіді. Там їх навчає священник. Вони добре знають, що таке причастя, сповідь, піст перед православними святами. Законів Божих дотримуємось і вдома, вчимося жити у православному вимірі і творити добро”.


Керівник духовно-просвітницького центру Ксенія Зозуля у розмові з журналістом СПЖ відзначила, що центр є унікальним проектом. Подібних в Україні немає. “Ми – центр православний, церковний, – говорить пані Ксенія, – ще за життя наш засновник митрополит Володимир, на жаль нині спочилий, наш духовний батько і наставник, благословив нас займатися не тільки духовно-просвітницькою діяльністю, але і культурно-просвітницькою, і бальні салони якраз такий напрямок”.


“У цьому плані, – продовжила пані Ксенія, – ми кілька років тому почали з молоді, надали їм площадку, щоб вони замість звичайної дискотеки приходили сюди на бали, вчилися вишуканим танцям і етикету. За 4 роки у нас вже є чимало пар, які тут познайомилися, побралися та вже й діточок мають, приводять їх сюди до нас. А значить – це дуже продуктивна робота. Зараз ми почали займатися з маленькими дітьми. І нам дуже допомагають у цьому наші постійні партнери – клуб бального танцю “Ренесанс”, благодійний театр “Місто сонця”. Він багато років працює на ниві добра. Його актори виступають в Інституті раку, дитячих будинках, соціальних центрах. А тут, в нашій галереї “Соборна”, ми спільними зусиллями проводимо дуже багато заходів – від студійно-клубної діяльності і закінчуючи великими масовим заходами. Одним з них і став сьогодні цей благодійний дитячий бал”.


Читайте також

Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші

​Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.

Жінка, яка перемогла гріх

Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.

Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму

Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».

Покаяння царя і червоний плащ Урії

Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.

Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії

Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.

Весна духовна: чому ми вітаємо один одного з початком Великого посту

Зі сторони це схоже на колективне помутніння розсудку. Але за цим привітанням – одна з найглибших таємниць християнського життя.