День святого Валентина?
Я багато думав над тим, як можна описати святкування «дня святого Валентина» 14 лютого лише одним словом. І знаєте, здається, у мене вийшло.
Мейнстрім – (англ. Mainstream – основна течія) – переважний напрямок в якій-небудь області (наукової, культурної та ін.) для певного відрізку часів. Так ось, подібні «свята» можна сміливо вносити в цю категорію.
Давайте розбиратися, чому мільйони людей по всьому світу рівно 14 лютого купують квіти своїм другим половинкам, роблять так звані «валентинки», намагаються якомога голосніше крикнути про те, що вони когось люблять, і зовсім не самотні?
Історичний лікнеп
Коріння цього свята ведуть нас у пізне католицьке середньовіччя. Відразу варто відзначити, що у католицтві відзначають пам'ять Валентина Інтерамського та Валентина Римського. Але, як не дивно, ці святі Католицької Церкви не є покровителями закоханих. У язичницької традиції 14 лютого було найсприятливішим днем для заручин та укладення шлюбів. Чому? Тому що цей день вважався днем, коли спаровуються пташки. Дивно, чи не так? Варто відзначити і те, що у 496 році Римський єпископ Геласій заборонив святкування «Дня родючості», який теж відзначався в середині лютого. Він супроводжувався всіляким розпустою, тому й був заборонений офіційною Церквою.
Що поганого в цьому святі?
Нічого особливо поганого немає в самій ідеї цього свята. Суть яка? Зробити приємне своїй коханій людині. Але нам важливі засоби. Зазвичай так званий «День святого Валентина» починається милими сердечками, а закінчується клубними оргіями. Для сучасної молоді – це просто привід «відірватися», можливо, знайти нову подружку на кілька годин. Нічого спільного з романтичними вечорами при свічках немає у сучасному святі закоханих.
Потрібен привід?
У мене, як у одруженої людини, виникає одне питання: невже для того, щоб порадувати свою дружину або дівчину, потрібно чекати 14 лютого? Невже складно купити у бабусі на зупинці букет польових квітів за кілька гривень та порадувати свою половинку просто в будній день? Або просто сходити зі своєю коханою на прогулянку в парк? Для прояву любові потрібен привід?
Що відбувається у Церкві?
У той час, коли нічні клуби тільки починають налаштовувати музичну апаратуру та запалювати вогники, у Церквах теж запалюють вогники...
Розпочинається підготовка до святкування Стрітення. Це особливе свято, в якому Церква відзначає, крім епохальних подій двотисячолітньої давності, і День Православної молоді. У свято Стрітення православна молодь збирається на концерти, чаювання тощо. Це тепле свято, в яке можна поспілкуватися з такими ж молодими людьми, як і ми самі.
P. S. Давайте не будемо шукати приводів, щоб любити. Спробуємо дарувати радість своїм половинкам кожен день. Банально помити гору брудного посуду, або просто подарувавши букет «просто так», не шукаючи приводу. Не будемо шукати приводів, щоб творити добро, не будемо шукати приводу, щоб зробити приємне тому, хто любить нас, тому, кого любимо ми. І ще одне, – давайте не будемо «мейнстрімити» ;)
Читайте також
Чи варто називати Філарета «патріархом»? Відповідь архієпископу Сильвестру
Владика Сильвестр називає Філарета «патріархом» і представляє його ідейним борцем за незалежну українську церкву. Аналізуємо, наскільки це відповідає дійсності.
Майбутнє – за ісламом? На що натякають політики та релігійні лідери
Публічні реверанси на адресу мусульман стають дедалі помітнішими в усьому світі. Чому їм приділяють більше уваги, ніж християнській більшості? І що це взагалі означає?
Чому ніхто не приїхав на похорон Філарета?
Відсутність представників інших Церков на похороні Філарета – демонстративне ігнорування ПЦУ.
Ілія і Філарет: одна епоха, один масштаб, два різних підсумки життя
Обидва прожили дуже довге життя. Обидва мали величезну церковну вагу. Обом випав рідкісний історичний шанс. Один став батьком народу, інший – обличчям розколу. Чому так сталося?
«Чернецтво» в ПЦУ: між кадровим голодом та репутаційними кризами
Чому в ПЦУ немає ченців, а рідкісні постриги супроводжуються скандалами.
Застереження ПЦУ: до чого призводить негативна ідентичність
З точки зору соціальної психології ПЦУ та її прихильники припускаються однієї стратегічної помилки – вони будують свою ідентичність на запереченні. Що це таке і до чого це призводить?