Сила хреста

Схіархімандрит Андроник (Лукаш) заповідав своїм чадам ніколи не знімати з себе натільного хреста, навіть якщо людина миється в бані. Він розповідав випадок зі своєї молодості.

Одного разу вони пішли на річку, і його сусід, найкращий плавець серед них, перед тим як зайти у воду, зняв з себе хрест та поклав на березі. Батько Андронік відчув щось недобре та запитав у нього, навіщо він це зробив. Той відповів: «Дух мені сказав». Батько Андронік попередив його: «Ти знаєш, який дух боїться хреста?». Але той вже по-іншому став виправдовувати свій вчинок: «Як я нагим буду носити хрест? Коли поплаваю, тоді одягну знову ». Він, як ніби тягнений якоюсь силою, кинувся у річку, пірнув та більше не виплив. Додому принесли тільки його одяг та залишений на камені хрестик.

Старець говорив: «Християнин без хреста подібний воїну, який залишив свою зброю... Як мисливець підстерігає свою здобич, так диявол день та ніч стежить за людиною. Коли побачить, що чоловік зняв хрест, то вільно діє в його душі, як входять в будинок без воріт».

Один старий прихожанин розповідав: «Під час Першої світової війни я був контужений та кілька місяців перебував у лазареті. Я бачив багато смертей, але особливо вразила мене одна смерть. Недалеко від мого ліжка лежав тяжко поранений солдат, нерухомо, як труп; тільки стогнав. Лікарі багато днів боролися за його життя. Раптом він заговорив, вірніше, прохрипів: «Мені важко, зніміть з мене хрест». На його слова не звернули уваги, як на марення; тоді він підвівся, смикнув тасьму з хрестиком на грудях так, що вона розірвалася, відкинув хрест в сторону, закричав ні людським, а якимось звіриним голосом, та впав на ліжко мертвим».

«Бо ж слово про хрест тим, що гинуть – то безумство, а для нас, що спасаємось, – Сила Божа!» (1 Кор. 1,18)

Джерело

Читайте також