Єдиний раз в історії...

Тир був захоплений в 323 році до н.е. Олександром Великим (Македонським). Коли Олександр оточив Тир, він послав сказати первосвященику Єрусалима і правителю Іудеї Яддуя, щоб євреї прислали йому допомогу у вигляді додаткової провізії, щоб він міг продовжити облогу міста. Первосвященик Яддуя відповів, що клявся у вірності Дарію і тому не може порушити клятву і допомагати ворогу. Олександр сильно розгнівався і, коли підкорив Тир, сказав: "Піду на Єрусалим і знищу його, і вб'ю цього первосвященика, який відмовився допомогти мені в нужді".
Після того, як Олександр захопив Тир і взяв його фортецю, що сталося тільки один раз за всю історію світу, він пішов у Єрусалим. Коли первосвященик дізнався, що Македонський цар іде на Єрусалим, він був шокований, не знаючи, що робити з розгніваним на нього Олександром. Він прийшов зі своєю нуждою до Бога в молитві і попросив весь народ молитися. Бог уві сні відкрив первосвященику, що він повинен з усіма іншими священиками вийти назустріч Олександру, без страху, в білому одязі і очікувати його біля міських воріт.
Олександр прийшов з Гази прямо до воріт Єрусалиму з незліченним натовпом народу, який слідував за ним, щоб розгромити святе місто, продати народ в рабство і вбити первосвященика.
Наближаючись до міста, він побачив людей, що йдуть йому назустріч у святковому одязі. Місто було прикрашене, ворота відкриті і первосвященик у святковому вбранні вийшов його зустрічати. На грудях у нього було дванадцять самоцвітних каменів і ім'я Господа Бога.
Коли Олександр побачив первосвященика таким ошатним, він упав перед ним і закликав ім'я Бога.
Один з вождів армії Олександра підійшов до царя, який смиренно схилився, і запитав: "Чому ти схилився перед ним, як ні перед ким в світі? Чому ти служиш Богу перед первосвящеником?"
І Олександр відповів: "Я не йому вклонився, а Богу, Який дав йому честь бути первосвящеником, тому що я бачив цього чоловіка уві сні, в цьому вбранні, в цьому одязі, коли я був у Діосі в Македонії, і він порадив мені без зволікання йти через Геллеспонт з моєї армією, коли я був в нерішучості".
Після цього, Олександр Великий пішов за первосвящеником у святе місто, і в храмі приніс жертву Богу. У цей урочистий момент книга Данила була відкрита перед ним (зауважте, що це було в 330 році). Коли він прочитав, що в ній йдеться про те, що один з великих греків підкорить Персію, він дуже зрадів. Йому було прочитано місце Писання з пророка Даниїла 8 глави вірші 20 і 21.
Тож не дивно, що це справило на Олександра приголомшливе враження!
Читайте також
Урок від безсловесної ослиці
Знаменитий віщун тричі бив свою ослицю за те, що вона не йшла вперед. А вона в цей час рятувала йому життя і бачила те, чого він не помічав.
Час дозрівання душі
Сучасне суспільство перетворило молодість на культ, а старість називає періодом дожиття. Християнський погляд розкриває глибокий духовний сенс похилих років.
Віра – не шашка для видовищного бою
Суперечки про віру в соцмережах дедалі частіше схожі на бої без правил. Запитуємо святого, який шістнадцять століть тому знав, як говорити з тими, кому потрібен лише бійцівський полігон.
Митрополит, який воював пером
Святителя Кипріана Київського грабували, виганяли й не пускали на кафедру. Він відповідав листами, книгами й канонами, а перед смертю пробачив усіх.
Самотність під одним дахом
Подружжя може роками ділити побут, ростити дітей і справно ходити до храму, залишаючись чужими одне одному.
Хрест – найкраще зцілення людської душі
Емоційне виснаження і тривога стали нормою життя. Давня християнська традиція пропонує несподіваний вихід – прийняття власного хреста.