Єдиний раз в історії...
Тир був захоплений в 323 році до н.е. Олександром Великим (Македонським). Коли Олександр оточив Тир, він послав сказати первосвященику Єрусалима і правителю Іудеї Яддуя, щоб євреї прислали йому допомогу у вигляді додаткової провізії, щоб він міг продовжити облогу міста. Первосвященик Яддуя відповів, що клявся у вірності Дарію і тому не може порушити клятву і допомагати ворогу. Олександр сильно розгнівався і, коли підкорив Тир, сказав: "Піду на Єрусалим і знищу його, і вб'ю цього первосвященика, який відмовився допомогти мені в нужді".
Після того, як Олександр захопив Тир і взяв його фортецю, що сталося тільки один раз за всю історію світу, він пішов у Єрусалим. Коли первосвященик дізнався, що Македонський цар іде на Єрусалим, він був шокований, не знаючи, що робити з розгніваним на нього Олександром. Він прийшов зі своєю нуждою до Бога в молитві і попросив весь народ молитися. Бог уві сні відкрив первосвященику, що він повинен з усіма іншими священиками вийти назустріч Олександру, без страху, в білому одязі і очікувати його біля міських воріт.
Олександр прийшов з Гази прямо до воріт Єрусалиму з незліченним натовпом народу, який слідував за ним, щоб розгромити святе місто, продати народ в рабство і вбити первосвященика.
Наближаючись до міста, він побачив людей, що йдуть йому назустріч у святковому одязі. Місто було прикрашене, ворота відкриті і первосвященик у святковому вбранні вийшов його зустрічати. На грудях у нього було дванадцять самоцвітних каменів і ім'я Господа Бога.
Коли Олександр побачив первосвященика таким ошатним, він упав перед ним і закликав ім'я Бога.
Один з вождів армії Олександра підійшов до царя, який смиренно схилився, і запитав: "Чому ти схилився перед ним, як ні перед ким в світі? Чому ти служиш Богу перед первосвящеником?"
І Олександр відповів: "Я не йому вклонився, а Богу, Який дав йому честь бути первосвящеником, тому що я бачив цього чоловіка уві сні, в цьому вбранні, в цьому одязі, коли я був у Діосі в Македонії, і він порадив мені без зволікання йти через Геллеспонт з моєї армією, коли я був в нерішучості".
Після цього, Олександр Великий пішов за первосвящеником у святе місто, і в храмі приніс жертву Богу. У цей урочистий момент книга Данила була відкрита перед ним (зауважте, що це було в 330 році). Коли він прочитав, що в ній йдеться про те, що один з великих греків підкорить Персію, він дуже зрадів. Йому було прочитано місце Писання з пророка Даниїла 8 глави вірші 20 і 21.
Тож не дивно, що це справило на Олександра приголомшливе враження!
Читайте також
Заповіт святителя Луки: про тихі компроміси
Архієпископ Лука пройшов через тортури і заслання, але наприкінці життя зіткнувся з іншим випробуванням – «ввічливим» тиском епохи.
Мати-Земля: екологія як космічна літургія
Екологічна криза – це симптом духовної хвороби. Про те, чому Земля – це величезний храм, а людина – священник, покликаний берегти творіння.
Як правильно проводити Радоницю і зберігати пасхальні традиції?
На питання СПЖ відповідає відомий київський духівник, почесний настоятель і будівничий київського Ольгинського храмового комплексу протоієрей Всеволод Рибчинський.
Чесний сумнів: чому нас навчає апостол Фома
Чому сумнів – це не гріх, а шлях до Бога? Роздум про віру як Дар, феномен апостола Фоми і про те, чим небезпечний вакуум в людській душі.
Окам'яніння серця: як не звикнути до чужого болю
Ранок починається зі стрічки новин, де за цифрами зникає людина. Як захисна броня серця непомітно стає загрозою для нашої віри та людяності.
Дорога до Емауса: чому Бог іде поруч, коли ми здаємося
Учні біжать з Єрусалима, розчавлені горем. Але Христос не зупиняє їх, а просто йде поруч – до самої вечері, де хліб змінить усе.