5 речей, які християнину не варто робити в соціальній мережі

Світ розвивається дуже інтенсивно. Навряд чи, наприклад, Феофан Затворник міг подумати про те, що через сотню років єпископи, що знаходяться далеко один від одного, зможуть спілкуватися в режимі реального часу, вирішуючи наcущні питання. Мало того, спілкуватися, і при цьому бачити один одного.

Навряд чи хто на початку дев'яностих думав про те, що практично у кожної людини, яка має доступ до інтернету, буде свій віртуальний образ у різних соціальних мережах. Це свідчить лише про те, що все в цьому світі змінюється дуже стрімко.

Ми ж, як християни, зобов'язані своїм життям проповідувати Воскреслого Христа. І в сучасному світі аккаунт у соціальній мережі в повній мірі асоціюється з реальною людиною. Важливим для інших людей є те, які відео додані в список відтворення, яка музика висить у нашому плейлисті.

Що робити, щоб не провокувати осуд з боку інших людей? Або що НЕ МОЖНА робити? Про це читайте у нашому невеликому ТОП-5 «Що не можна робити християнину в соціальній мережі».

1. Провокувати

Коли людина тримає думки в своїй голові – можуть виникнути лише духовні наслідки для автора думок. Але коли ми викладаємо свої судження «на монітор», а потім клацаємо кнопочку POST, то може виникнути шквал відповідної критики. Я не кажу, що не можна нічого постити в мережі взагалі. Просто потрібно намагатися згладжувати кути, де це можливо.

2. Відповідати на критику

Ми написали пост. Послідувала різна критика. Якщо так, то ми вже не змогли пройти повз перший пункт, описаний вище. Якщо критичні зауваження пішли на Вашу адресу, будь вони за темою посту, або особистісні – намагайтеся обходити все стороною. Зазвичай жорстка особистісна критика викликає таку саму відповідь у опонента. Потрібно пам'ятати, що інтернет-дебати відрізняються від реальної розмови тим, що людина просто не відчуває можливих наслідків.

3. Осуджувати

Як часто соціальні майданчики стають приводом для осудження інших людей? Напевно, кожен може «похвалитися» тим, що не міг пройти повз фотографії віртуального друга без осуду або заздрості. Таке буває. Правда, з цим почуттям потрібно намагатися всіляко боротися і пригнічувати. Якщо ми мимохідь заздримо комусь в соціальній мережі, то тим більше будемо заздрити йому, коли зустрінемося віч-на-віч. Соціальна мережа, якщо ти священик – повинна бути майданчиком для проповіді. Якщо мирянин – можливістю почерпнути корисну інформацію, але ніяк не місцем культивації власних пристрастей.

4. Виходити з себе

Коли людина спілкується в соціальній мережі, вона легко може переступити межу тієї адекватності, яку в реальному житті перейти дуже складно. На адресу опонента можуть полетіти погані слова, особисті образи, невиправдана агресія. У такому випадку людина стає приводом для того, щоб спокусити когось. А з Євангелія ми знаємо, що «горе тому, через кого спокуса приходить» (Мф. 18,7). І «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ін. 13,35).

5. Мовчати

Так, у соціальній мережі не можна мовчати. Християнин не повинен бути пасивним у всіх своїх життєвих напрямках. Всі ми покликані бути еталоном людяності і любові, яка проповідується Христом. Не є винятком і наша присутність у соціальних мережах. Але в будь-якому випадку, все, що може бути сказано нами в інтернеті, так би мовити в американських фільмах, «може бути використано проти Вас». Так що будемо уважні до того, що виголошують наші пальці на домашній клавіатурі. :-)

P. S. Усі доводи є моєю суб'єктивною думкою.

Читайте також

Чого Православ'ю чекати від Грузинського Патріарха Шіо?

Митрополит Шіо став Патріархом. Для Грузинської Церкви почалася нова епоха. Якою вона буде? Як це позначиться на всьому Православ'ї? Спробуємо розібратися.

Суд «скасував експертизу» ДЕСС: чому це важливіше, ніж здається

Апеляційний суд не скасував сам процес заборони УПЦ. Але він визнав дефектним документ, на якому влада побудувала кампанію зі знищення Церкви.

Коли Христа починають використовувати

Цією публікацією ми хочемо порушити дуже важливу тему: використання Христа в політичних та інших інтересах. На жаль, цим уражені дуже багато людей, якщо не всі.

Кандидати на посаду Патріарха Грузії – хто вони?

Грузинська Церква стоїть на роздоріжжі.

Естонія: європейський полігон для випробування свободи совісті

Влада Естонії чинить тиск на Церкву. Чи може держава під приводом безпеки регулювати те, що стосується віри та канонічної традиції?

Заборона священників в УПЦ – «репресії», а в УГКЦ – канонічна дисципліна?

Священника УГКЦ позбавили сану за перехід до ПЦУ. Уніати подають це як норму. Коли так само чинить УПЦ, на неї навалюється шквал критики. Чому так?