Конституційний Суд України розпочав розгляд справи про публічні богослужіння

16 березня Конституційний Суд України почав розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п’ятої статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Журналіст СПЖ був в цей день серед акредитованих тут представників мас-медіа.


Валерія Лутковська

Варто нагадати, що омбудсмен ще в жовтні минулого року звернулася до Конституційного Суду України з питанням щодо правомірності положень згаданого Закону в частині дозвільного порядку публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій. Вони, згідно Закону, безперешкодно проводяться в культових будівлях та на прилеглій території, у місцях паломництва, установах та організаціях і на підприємствах за ініціативою трудових колективів і згодою адміністрації. Також, відповідно до Закону, богослужіння та релігійні обряди в лікарнях, в місцях попереднього ув’язнення і відбування покарання проводяться на прохання громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних організацій. Закон передбачає, що в інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди та процесії щоразу проводяться з дозволу відповідного місцевого органу.

Саме це положення щодо дозвільного порядку омбудсмен просить визнати неконституційним.


Адже, як відзначила омбудсмен у своєму виступі на засіданні КСУ, «Стаття 39 Конституції України встановлює інший порядок – повідомчий, і те, що проведення такого зібрання може бути заборонене виключно судом». Уповноважений з прав людини говорила і про нагальну необхідність розробки і ухвалення окремого Закону України про мирні зібрання, адже у чинному законодавстві немає механізму реалізації статті 39 Конституції України.


До участі у розгляді справи Конституційний Суд України залучив представників Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Київської міськдержадміністрації, Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, Української Гельсінської спілки з прав людини.


Станіслав Шевчук

Напередодні суддя-доповідач Конституційного Суду України Станіслав Шевчук одержав за своїм запитом правові висновки юридичних служб та експертів згаданих установ і організацій. Під час свого виступу Станіслав Володимирович оприлюднив усі ці висновки. В усіх без винятку було заявлено про невідповідність Конституції України положень ч. 5 ст.21 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації».


Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій 

Варто відзначити і те, що раніше Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій пропонувала Верховній Раді України усунути ці неконституційні положення Закону та запровадити для публічних мирних зібрань релігійних організацій такий самий порядок їх організації, як і для решти громадян та інституцій громадянського суспільства.

Читайте також

Милосердя з порожніми руками

Милість – не завжди тепле почуття. Іноді це зусилля волі.

Громила, який став адептом любові до ворогів

Преподобний Силуан Афонський гнув залізо, пив горілку і одним ударом кулака мало не вбив людину. Зрештою він став святим.

Полуденний біс – давня назва апатії та туги

Смуток без причини – не новина для християн. Аскети півтори тисячі років тому дали цьому ворогу ім'я і описали всі його хитрощі.

Зцілення від душевної нудоти

Ми іноді плутаємо пошук євангельської правди з бажанням розквитатися з кривдником. У Нагірній проповіді Христос пропонує людині ковток живої води, що повертає життя.

Пастка лжепатріотизму і духовна мужність в епоху гонінь

​Справжня любов до Батьківщини починається з перемоги над власними пристрастями. Погляд православного клірика на вірність Богу, хитрощі політиків і спокуси кар'єри.

Святий з нестерпним характером

Блаженний Ієронім Стридонський сварився з друзями, ображав опонентів і зривався на всіх – і цей нестерпний книжник дав Заходу Біблію, яку читали тисячу років.