Конституційний Суд України розпочав розгляд справи про публічні богослужіння

16 березня Конституційний Суд України почав розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п’ятої статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Журналіст СПЖ був в цей день серед акредитованих тут представників мас-медіа.


Валерія Лутковська

Варто нагадати, що омбудсмен ще в жовтні минулого року звернулася до Конституційного Суду України з питанням щодо правомірності положень згаданого Закону в частині дозвільного порядку публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій. Вони, згідно Закону, безперешкодно проводяться в культових будівлях та на прилеглій території, у місцях паломництва, установах та організаціях і на підприємствах за ініціативою трудових колективів і згодою адміністрації. Також, відповідно до Закону, богослужіння та релігійні обряди в лікарнях, в місцях попереднього ув’язнення і відбування покарання проводяться на прохання громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних організацій. Закон передбачає, що в інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди та процесії щоразу проводяться з дозволу відповідного місцевого органу.

Саме це положення щодо дозвільного порядку омбудсмен просить визнати неконституційним.


Адже, як відзначила омбудсмен у своєму виступі на засіданні КСУ, «Стаття 39 Конституції України встановлює інший порядок – повідомчий, і те, що проведення такого зібрання може бути заборонене виключно судом». Уповноважений з прав людини говорила і про нагальну необхідність розробки і ухвалення окремого Закону України про мирні зібрання, адже у чинному законодавстві немає механізму реалізації статті 39 Конституції України.


До участі у розгляді справи Конституційний Суд України залучив представників Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Київської міськдержадміністрації, Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, Української Гельсінської спілки з прав людини.


Станіслав Шевчук

Напередодні суддя-доповідач Конституційного Суду України Станіслав Шевчук одержав за своїм запитом правові висновки юридичних служб та експертів згаданих установ і організацій. Під час свого виступу Станіслав Володимирович оприлюднив усі ці висновки. В усіх без винятку було заявлено про невідповідність Конституції України положень ч. 5 ст.21 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації».


Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій 

Варто відзначити і те, що раніше Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій пропонувала Верховній Раді України усунути ці неконституційні положення Закону та запровадити для публічних мирних зібрань релігійних організацій такий самий порядок їх організації, як і для решти громадян та інституцій громадянського суспільства.

Читайте також

Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло

Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.

Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?

Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.

Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору

Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.

Бог, Який біжить назустріч

​Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.

Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки

4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.  

Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським

Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?