Хресна хода у Рівному в день Торжества Православ'я, 20.03.2016 р.
Недільний вечір 20 березня для сотень вірян Української Православної Церкви ознаменувався подією, що зібрала їх у спільній молитві. Хресний хід у день Торжества Православ'я вже втретє рушає вулицями Рівного від Свято-Воскресенського собору до Свято-Гергіїївського подвор'я Свято-Миколаївського жіночого монастиря. Традиційно ходу очолює Високопреосвященніший Варфоломій, митрополит Рівненський та Острозький. У своїй проповіді Владика зазначив, що тільки спільна молитва та натхненні прохання здатні побороти буремні настрої, які нині побутують у суспільстві, в країні.
Справжньою окрасою ходи стала ікона Миколи Чудотворця, виготовлена на замовлення Владики спеціально до цього дня. Обрамлена вона дерев'яним кіотом, а її загальна вага – понад 100 кілограм. Тому священству, якому випала честь її нести, доводилось досить часто змінювати один одного впродовж дороги.
Привертали до себе увагу й інші ікони, майстерно оздоблені вінками із живих квітів. Усі вони відображають святих, на честь яких названі храми в обласному центрі. Отець Віталій Герлінський, коментуючи подію, зауважив, що, власне, Хресний хід з іконами – це відображення настроїв, які розгорнулись у 787 році на 7 Вселенському Соборі, де відбувалося змагання з єрессю іконоборства.
Емоції від ходи переживали не тільки її безпосередні учасники, а й ті, хто спостерігав за цим обабіч дороги. Глядачі фотографували на телефони, записували мелодійне звучання молитов у виконанні монахинь Свято-Миколаївського жіночого монастиря.
Уже сутеніло, коли над вечірнім містом, співзвучно та одностайно, із сотень вуст в єдиному пориві лунало: «Вірую во єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця..». Це означало, що людей у Хресному ході об'єднала не тільки цікавість, а, насамперед, віра православна та єдина апостольська Церква.
Читайте також
Естонія: європейський полігон для випробування свободи совісті
Влада Естонії чинить тиск на Церкву. Чи може держава під приводом безпеки регулювати те, що стосується віри та канонічної традиції?
Заборона священників в УПЦ – «репресії», а в УГКЦ – канонічна дисципліна?
Священника УГКЦ позбавили сану за перехід до ПЦУ. Уніати подають це як норму. Коли так само чинить УПЦ, на неї навалюється шквал критики. Чому так?
УПЦ і «МП»: хто говорить правду – Зеленський чи Буданов?
Заява Буданова про те, що називати УПЦ з приставкою «МП» – маніпуляція, викликала шок серед псевдопатріотів. Що означає ця заява і з якою метою вона зроблена?
Розкол як наслідок ослаблення віри та довіри до Воскреслого Христа
Пропонуємо вашій увазі роздуми про розкол керуючого справами УПЦ митрополита Антонія, які він надіслав до редакції СПЖ.
Церква, ТЦК і війна: чому «патріотичні» конфесії мовчать про головне
Чому «патріотичні конфесії» заради збереження України повинні закликати до миру.
Смерть Філарета як сигнал до знищення Епіфанієм Київського патріархату
Думенко та Зоря близькі до знищення Київського патріархату.