Архієпископ Никодим (Барановський): Не можна закликати до примирення «мовою ворожнечі»
Про те, як правильно нести подвиг посту, а також про мир, примирення і патріотизм розповів в інтерв'ю Високопреосвященніший Никодим, архієпископ Сєвєродонецький і Старобільський, на офіційному сайті Сєвєродонецької єпархії.
«Християни проходять подвиг Великого посту, щоб наблизитися до Спасителя, стати кращими, а значить, – добрішими, милосерднішими і уважнішми до своїх близьких, так як в повсякденному житті ми стаємо рабами турбот, суєти і звичок. Пост ж допомагає вирватися з цього полону. Тіло очищаємо утриманням від їжі, а душу – молитвою і чеснотами, – сказав владика.
Щодо військових дій на Сході і того, чи може покаяння і прощення вплинути на ситуацію і примирити людей, владика зауважив, що, звичайно, не можна повернути до життя тисячі загиблих людей, про душі яких молиться Українська Православна Церква, але немає нічого незворотного. «Будь-яка війна колись закінчується. І на те, коли закінчиться ця, можна вплинути. Думаю, що православні християни не тільки на сході України, а й по всій країні, молитовно просять у Господа схилити милість, зупинити протистояння і кровопролиття. Ми часто чуємо питання: «Чому ж Бог не посилає нам мир, адже ми постійно молимося?». Господь чує всі наші прохання, а й самі ми повинні попрацювати: покаятися в гріхах, бо це прохання про спасіння, а також навчитися прощати. Прощати нам заповідано Богом», – сказав архіпастир.
Про провокації з боку так званого «Київського Патріархату» архієпископ Никодим висловився категорично: «Не можна закликати до примирення «мовою ворожнечі», яку ми часто чуємо і бачимо з боку служителів так званого «Київського Патріархату». Священик повинен нести слово Боже, а не перетворювати свої проповіді в лекцію про суспільно-політичне життя країни, при цьому звинувачувати у всіх бідах канонічну Церкву. Таку діяльність (саме діяльність, а не служіння) точно миротворчою не назвеш».
Владика підкреслив, що розкольники, за підтримки окремих політичних сил і воєнізованих угруповань, здійснюють в Західних областях безчинства, організовуючи захоплення храмів, і навіть найнепохитніші парафіяни, які намагаються захищати святині, виявляються безсилими в нерівному протистоянні. «Всі ми прекрасно розуміємо, що ні про які добровільні переходи віруючих до так званого «Київського Патріархату» і мови бути не може. Разом з тим, храми захоплюють і, найчастіше, такі факти залишаються непокараними», – заявив владика.
Про складнощі служіння в Сєвєродонецько-Старобільській єпархії, на адміністративно непідконтрольній Україні території і про те, чи виникають, у зв'язку з цим, будь-які складнощі, архіпастир зауважив: «Довірена мені єпархія – це одне ціле. Я завжди кажу, що ми не можемо ділити віруючих на «своїх» та «чужих». Якою б складною не була політична ситуація, канонічне і молитовне єднання зберігається, Віра об'єднує і примиряє.
На закінчення інтерв'ю архіпастир побажав усім тим, хто поститься, збагнути радість, тиху і глибоку, очистити свій розум від суєти і творити добрі справи, щоб гідно підготуватися до торжества із торжеств – Світлого Христового Воскресіння.
Читайте також
Експерт ДЕСС розповів Держдепу США про релігійну свободу в Україні
Андрій Смирнов провів зустріч із співробітниками Офісу міжнародної свободи віросповідання Держдепартаменту США.
В Ефіопії внаслідок удару дрона по монастирю загинули вісім осіб
Жертвами удару стали дві черниці та шість священників, ще кілька осіб отримали тяжкі поранення.
Церква вшановує пам'ять преподобного Серафима Саровського
Преподобний розпочав шлях подвижництва після паломництва до Києво-Печерської лаври та молитви біля печерських святих.
У ДЕСС відповіли на заяви адвокатів УПЦ
У Єленського заявили, нібито адвокати УПЦ «очорнюють керівництво» України та займаються «дезінформацією».
Юристи збирають заяви від віруючих для захисту Київської Митрополії в суді
Адвокати УПЦ підготували інструкцію для участі духовенства і мирян у судовому процесі за позовом ДЕСС.
Віруючі УПЦ здійснили паломництво святинями Грузії
Віряни відвідали храми та монастирі в Тбілісі, Мцхеті, Кутаїсі та біля підніжжя Казбека.