Так не завжди буде
Одного разу молодий чоловік утратив усе. Він заборгував велику суму грошей банку, підприємство збанкрутувало, дружина з дитиною кинула його заради кращого життя. Світ для нього завалився, і він подумував про самогубство.
Проходячи мимо храму, він вирішив зайти у нього останній раз. У цей час у храмі був священик. Маючи досвід спілкування з безліччю різних людей, священик відчув, що потрібно підійти до чоловіка, який явно був чимось засмучений. Чоловік розповів, як втомився жити, як не може впоратися з фінансовими труднощами, що всі, хто був поруч з ним, відвернулися від нього. Після нетривалої бесіди, батюшка сказав: «Так не завжди буде». Ці слова запали чоловікові у душу. Він задумався...
Минув час. Життя стало поступово налагоджуватися. Молода людина влаштувалася працювати двірником. Бачачи кожен день гори сміття, він думав про те, як змінилося наше життя, якими стали люди, сірими та закритими душею. «Скільки ж сміття всюди...». Адже це сміття, незважаючи на те, що його прибирають, все одно залишається, не тут, то в іншому місці, і після чергової розмови з водієм машини, який вивозить сміття на звалище, молодому чоловікові прийшла ідея побудувати завод із переробки відходів. Він вирішив поділиться цією ідеєю з сусідом-підприємцем. Ідея підприємцю сподобалася, незабаром вони знайшли фінансування та побудували завод, і молодий чоловік, який кілька років тому намагався піти з життя, став не тільки директором, а й співвласником бізнесу.
Життя знову заграло колишніми різнокольоровими фарбами. З'явилася красуня-дружина, яка народила йому близнят, справа йшла угору, постійні поїздки, фуршети.
Одного дня, проїжджаючи повз храм, що став йому порятунком, молодий чоловік вирішив подякувати священику за надану підтримку. Діставши з гаманця кілька сотень «зелених купюр», чоловік зайшов у храм. Там усе було як і раніше. Тільки він сам змінився. А ось і батюшка поспішив до нього назустріч. Чоловік став розповідати про зміни, про успіхи у роботі, хвалився дружиною, дітьми та щиро дякував священику за допомогу. Той слухав усе з цікавістю, іноді зітхав, перебивав та, вислухавши до кінця, уважно подивився на чоловіка і сказав: «Так не завжди буде».
Читайте також
Навіщо ми звертаємося до святих, якщо Бог чує нас безпосередньо?
Молитва до святих – це прохання про допомогу в темряві, коли ми самі вже не можемо піднятися до Бога.
Excel-таблиця святості і чому вона завжди руйнується
Ми таємно ведемо бухгалтерію своїх духовних перемог. А коли таблиця обнуляється зривом, ми плачемо не про Бога, а про втрачений статус доброго християнина.
Таємне джерело живої води і спасіння душі від земного полону
Людина безперервно поглинає землю заради виживання тіла. Розмова Христа біля колодязя відкриває нам гірку правду про суєту і вказує єдиний шлях до справжнього безсмертя.
Кому ми віддаємо перші п'ятнадцять хвилин ранку?
Праведний Іоанн Кронштадтський описав ранковий думскролінг так точно, наче тримав у руках смартфон. Зайдемо до нього в Кронштадт запитати: що ми робимо не так?
Коли Бог мовчить: що ми робимо не так?
Ми звикли, що у кожної кнопки є відгук. Але молячись про найгарячіше прохання в житті – ми отримуємо у відповідь тишу. Льюїс описав це так точно, що краще не скажеш.
Серафим Роуз: від порожнечі – до Істини
РПЦЗ благословила підготовку прославлення американського ієромонаха, який пройшов через невір'я, східну філософію та духовну кризу і став одним з найбільш читаних православних авторів ХХ століття.