У Свято-Успенській Почаївській Лаврі урочисто вшанували Преподобного Іова

19 травня, в день тезоіменитства Преподобного Іова Почаївського, вкотре на Святу Гору приїхало чимало духовенства та вірян, аби гідно вшанувати його пам'ять.

19 травня, в день тезоіменитства Преподобного Іова Почаївського,  на Святу Гору укотре приїхало чимало духовенства та вірян, аби гідно вшанувати його пам'ять.

Святкування розпочалося 17 травня, після вечірньої тисячі паломників мали можливість пройти вулицями міста Хресною ходою. Мощі Преподобного, заквітчані вінком із живих квітів, на руках несли священики. Після ходи раку святого Іова поставили посеред Успенського собору.

Життя Іова Почаївського, зазначив у зверненні до вірян митрополит Володимир, намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври, – гідний приклад для наслідування. В 12 років преподобний уже чітко знав, що його земний шлях буде повністю присвячений служінню Богу, з нього він не звернув до кінця своїх днів, і цим самим сподобився Царства Небесного.

19 травня на Святій горі було відслужено дві Божественні літургії. Рання – у Троїцькому соборі Лаври, пізня – у Свято-Успенському. Службу звершували: Антоній, митрополит Бориспільський та Броварський, митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій, єпископ Шумський Серафим у співслужінні чисельного духовенства.

Після закінчення богослужінь раку із мощами преподобного віднесли Хресним ходом до Печерного храму. Спершу приклонитись змогли архипастирі, духовенство та монахи. Віряни ж у кількатисячній черзі терпляче із пасхальними піснеспівами чекали своєї черги, аби молитовно схилити голови перед нетлінними мощами Іова Почаївського, ангела, котрий жив посеред людей.

Читайте також

«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи

Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.

Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія

Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.

Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву

Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?

Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?

Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?

Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?

Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.

Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?

Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?