Церква Андрія Первозванного з Книги рекордів Гіннеса
Далеко від шуму великих міст, серед водної гладі Вуокси, стоїть храм Андрія Первозванного. Храм занесений у книгу рекордів Гіннеса, як єдина у світі церква, побудована на крихітному острові, фундаментом якої служить монолітна скеля, що виступає з води. Побудував його, у 2000 році, Андрій Миколайович Ротинов, за освітою архітектор (нині покійний вже на жаль).
Там не проводиться помпезних християнських церемоній, немає масового паломництва прихожан та іншого подібного. Це місце, швидше, для усамітнення, для осмислення подій у вашому житті, роздумів та тихої розмови з Богом у невимушеній обстановці. Навколо мальовничі береги Вуокси, виступаючі з води скелі, спів птахів... Можна сказати – ідилія або умиротворення.
Давайте подивимося на види цієї дивовижної церкви...
Церква приписана до Коневської церкви у селищі Саперне. Церква діюча, служби проходять за розкладом. За попередньою домовленістю у храмі відбуваються обряди хрестин та вінчання. Від берега до храму можна дістатися на човні або поромі.
Храм був побудований за стародавніми канонами у формі вісімки у 2000 р. звичайними людьми, котрі живуть неподалік від Вуокси – професором університету ім. Герцена та дачником Андрієм Лямкіним, який підтримав його ідею. Прикладом для архітектурного рішення стала найстаріша церква Вознесіння у Коломенському.
Хоча у світі існують й інші «храми-на-воді», серед яких – церкви у Волгограді, Кондопозі, церква Успіння у Словенії та дивно схожа на приозерський храм церква у містечку Калязіне на Волзі, саме острівець на Вуоксі приваблює відвідувачів своїм мальовничим місцем розташування.
Церква носить ім'я одного з дванадцяти учнів Іісуса Христа. Андрій Первозванний є покровителем усіх моряків, тому на кожному кораблі обов'язково є Андріївський прапор, і, можливо, оточуюча церкву з усіх боків вода стала відсиланням до цього факту.
Місце розташоване поряд із селом Васильєво Приозерського району. З Пітера потрібно рухатися по Приозерському шосе, у Саперному звертаємо з траси наліво. Проїжджаємо село Васильєво та відразу за нею буде покажчик праворуч. Звертаємо та впираємося у паркінг. Далі, метрів двісті по натоптаній дорозі прямо до берега. На дорогу йде близько 2-х годин.
Читайте також
Бог, Який біжить назустріч
Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.
Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки
4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.
Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським
Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?
Живе тіло чи мертва структура: Чому не можна вірити в Христа без Церкви
Розмова про те, чому Церква – це не будівля прокуратури, а реанімація, де тече кров.
Дзеркальний лабіринт праведності
Про те, як наші чесноти можуть стати стіною між нами і Богом і чому тріщина в серці важливіша за бездоганну репутацію.
Перший космонавт духа: як Антоній Великий перетворив пустелю на мегаполіс
20 років у кам'яному мішку. Історія святого, який перестав боятися.