23 травня Православна Церква вшановує пам'ять святого апостола Симона Зілота

10/23 травня Православна Церква вшановує пам'ять одного з 12 апостолів – Симона Зілота.

Святий апостол Симон Кананіт – один з 12-ти Апостолів – походив із Кани Галілейської та був одним із чотирьох синів Йосифа Обручника від першого шлюбу, тобто зведеним братом Іісуса Христа. Кананіт у перекладі з арамейської означає ревнитель. Апостол Лука дає грецьку версію його прізвиська: Зілот, що означає те ж саме, що й Кананіт. Одна з інтерпретацій імені апостола пов'язана з Каною Галілейською, в якій Господь наш Ісус Христос створив перше своє диво, перетворивши воду на вино. Про це сказано в Святому Євангелії від Іоанна Богослова. Саме цей уривок читають під час Таїнства Вінчання, що, мабуть, і послужило причиною шанування апостола Симона Кананіта як покровителя християнського шлюбу. Побачивши чудо, вчинене Господом на весіллі в Кані, Симон запалав ревнощами до Господа і так увірував у Христа, що послідував за Спасителем, не дивлячись на те, що нещодавно одружився. Так, знехтувавши все мирське, Симон пішов за Христом, як сказано, «уневести душу свою Жениху безсмертному».

Після Вознесіння Христа, в день П'ятидесятниці, він отримав дар Святого Духа, що зійшов на учнів Спасителя у вигляді вогненних язиків. Симон проповідував віру Христову спочатку в Іудеї, потім – в Едессі (Сирії), Вірменії, Єгипті, коло Киринеї (Лівії), Мавританії, Іспанії та навіть Британії, про що свідчать місцеві перекази деяких християнських народів. Відомо, що Симон Зілот разом із апостолами Андрієм Первозванним і Матвієм благовістив в землі Іверській. Далі Симон та Андрій пішли в гори Сванетії (Осетії), після – в Абхазію, і зупинилися в місті Севастії, нинішньому Сухумі. Потім апостол Андрій вирушив проповідувати уздовж Чорноморського узбережжя Кавказу, а Симон оселився в невеликій важкодоступній печері, розташованої в ущелині річки Псиртсхі (околиці сучасного Нового Афона). У цю печеру він спускався по мотузці через невеликий природний вхід. Це було приблизно в 55 році н. е., через двадцять з гаком років після Воскресіння Христа.

Чи довго перебував апостол в Абхазії, літописи не повідомляють. Він творив тут безліч знамень і чудес, а його проповідь багатьох людей навернула до Христа. Перекази свідчать, що завдяки проповідям Симона Кананіта, в Абхазії був знищений жорстокий язичницький звичай приносити в жертву богам немовлят та людоїдство. У древніх абхазьких притчах часто зустрічаються згадки про святого Симона, який лікував дотиком руки різні недуги, бризкав водою на хворе місце, читав молитву чужою мовою, і все миналося. Симон Кананіт першим почав Хрещення місцевих жителів – предків сучасних абхазів. Через це апостол неодноразово піддавався нападкам з боку язичників. А під час жорстокого гоніння на християн, що почав грузинський цар-язичник Адеркій (Аркадій), Симон прийняв мученицьку кончину. За однією з версій він був усічений мечем, за іншою – заживо розпиляний пилкою. Існує також переказ, що він був розп'ятий на хресті. Учні поховали тіло святого недалеко від його печери. До його могили стали приходити віруючі, просячи допомоги в потребах і зцілення від хвороби.

У IX столітті на мощах Симона Кананіта був збудований храм із білого тесаного вапняку. А через два століття християнська віра міцно утвердилася в усій Абхазії. В XI-XII століттях Абхазія була процвітаючою християнською державою. Весь абхазький берег був покритий квітучими містами і монастирями, а на прилеглих горах зведені замки і церкви. Але пізніше, за несповідимими долями Божим, коли країна була завойована турками, абхазці змінили християнство та перейшли до мусульманства. Чимало храмів піддалися руйнуванню, в тому числі й Симоно-Кананітскій. У 19-му столітті древній храм був відновлений насельниками Ново-Афонського Симоно-Кананітского монастиря, який в 1875 році був заснований неподалік ченцями зі Старого Афона (Греція) з обителі св. Пантелеймона. На будівництво було отримано найвище розпорядження його імператорської величності Олександра III, про виділення "327 десятин землі і передачі монастирю руїн храму апостола Симона Кананіта, вежі, що залишилася від часів генуезців, а також про надання братії права рибного лову в річці Псиртсха".

Зараз мощі апостола знаходяться під спудом Симоно-Кананітського храму. Частина мощей апостола перебуває в базиліці святого Андрія Первозванного в Кельні (Німеччина).

Тропар:

Апостоле святый Симоне, моли милостиваго Бога, да прегрешений оставление подаст душам нашим.

Читайте також