УПЦ взяла участь у міжконфесійній конференції з надання паліативної допомоги

Синодальний відділ УПЦ з питань охорони здоров'я та пастирської опіки медичних закладів взяв участь у Всеукраїнській міжконфесійній конференції «Роль церков та релігійних організацій у наданні паліативної допомоги. Доступ до знеболення як необхідний компонент опіки», що пройшла в Ірпені 25-26 травня. Про це повідомляє кореспондент СПЖ.

На конференції розглядалися питання, що стосуються основ надання паліативної допомоги, душпастирського супроводу тяжкохворої людини, а також проблем забезпечення та доступу до знеболювальних препаратів.

– Я, як лікар і священик, скажу, що це була прекрасна можливість поговорити і об'єднати знання та досвід, накопичені різними конфесіями в питаннях надання паліативної допомоги. Все це потрібно узагальнити, систематизувати і звести в єдину програму дій. До речі, на цій базі можна говорити про створення навчальної програми для священиків, волонтерів, медиків. Як сьогодні говорилося, у нас чимало людей, що стоять, через хвороби, на межі життя та смерті. Адже ми не обов'язково можемо прийти до людини, яка вірить і знає про Церкву. Ми повинні пояснити їй суть духовних Таїнств. А коли ми здійснюємо ці Таїнства, – Таїнство Покаяння, Таїнство Причастя, то Господь своєю благодаттю посилає зцілення і полегшення страждань хворого. І можна навести масу таких прикладів, – поділився своїми враженнями заступник голови Синодального відділу УПЦ з питань охорони здоров'я та пастирської опіки медичних закладів, протоієрей Геннадій Батенко.

За його словами, в даний момент Українська Православна Церква має практичний досвід роботи з хворими, як в умовах медичного стаціонару, так і поза ним.

– Наприклад, у Києві при всіх великих медичних установах утворилися церковні парафії, на базі яких діють сестринства милосердя та благодійні організації. Тобто, в цьому досвіді є якраз ті складові, що відповідають сучасній концепції паліативної допомоги. Саме в цьому ключі, в кінці 1990-х – початку 2000-х років, був організований проект дитячого хоспісу для пацієнтів Київського міського онкологічного центру, що став одним із перших системних соціальних проектів УПЦ і послужив зразком для подальшої практичної церковної соціальної роботи, а також її методичного забезпечення, – розповів отець Геннадій.

Також священик додав, що зараз існують усі необхідні нормативно-правові, організаційні та методологічні основи для спільної церковно-державної діяльності в сфері паліативної допомоги.

– Це – закріплене в законодавстві України право хворого на задоволення його духовних потреб та участь в релігійних відправах у медичних установах. Це – різнобічне співробітництво Церкви і медичних установ, закріплене договором між Українською Православною Церквою та Міністерством охорони здоров'я України. А також – прийнята Священним Синодом Української Православної Церкви ще в 2009 році Концепція розвитку паліативної допомоги, – пояснив він.

При цьому священик особливо підкреслив, що розглядаючи паліативну допомогу як предмет свого особливого піклування, Церква надає першочергове значення духовним пріоритетам в житті людини та суспільства, необхідності мобілізації його моральних ресурсів.

Читайте також