Не відступати і не здаватися – громада УПЦ села Грибовиця будуватиме новий храм
Свято-Покровська громада УПЦ волинського села Грибовиця поступово вертається до повноцінного парафіяльного життя. Віряни вирішили будуватись заново, замість захопленого Київським патріархатом старовинного храму тут планують звести нову невеличку церкву, на ділянці, яка належить священнослужителю православної громади.
Свято-Покровська громада УПЦ волинського села Грибовиця поступово вертається до повноцінного парафіяльного життя. Віряни вирішили будуватись заново, замість захопленого Київським патріархатом старовинного храму тут планують звести нову невеличку церкву, на ділянці, яка належить священнослужителю православної громади.
Православні віряни не мають змоги потрапити до свого храму з вересня 2015 року, після першого публічного конфлікту, ініційованого громадою УПЦ КП. Кілька місяців споруда залишалась опечатаною, поки прихильники Київського патріархату на чолі з сільським головою не зірвали печатки, остаточно заволодівши Свято-Покровським храмом. З того часу православні жителі Грибовиці моляться у будинку, в якому проживає родина священнослужителя УПЦ. А 2 липня сюди завітали усі священнослужителі Іваничівського благочиння УПЦ. У будинку, де живе та проводить богослужіння протоієрей Ігор Маргіта, відбувалась сповідь священиків. Дізнавшись про цю подію, до служби завітали навіть ті селяни, які зазвичай відвідують захоплений Київським патріархатом храм.
Втомлені від судової тяганини та дорікань односельчан, які почали цей конфлікт, віряни УПЦ погодились розпочинати будівництво свого нового храму. Розташовану на приватній території будівлю вже ніхто не зачепить. Зі слів благочинного отця Анатолія Сидька, ідея будівництва буде підтримана, усі питання – лише у справі пошуку фінансів.
Зі слів прихожанок храму, так званий «перехід» до Київського патріархату насправді тільки розпорошив громаду села. І йдеться не лише про те, що хтось лишився зі священиком УПЦ, котрий відмовився від зміни конфесії та пройшов через це скрізь справжні переслідування. Громада УПЦ КП, яка на перших порах виглядала переконливою та масовою, також розійшлася по інших селах, до інших храмів Київського патріархату. Якщо у перший період після захоплення на богослужіння УПЦ КП збиралось до півсотні людей, тепер до захопленої будівлі приходить стільки ж прихожан, як і до будинку священика УПЦ.
У громаді Української Православної Церкви, яка пройшла через справжні випробування, віри не поменшало. Вони, як і раніше, підтримують священика та прагнуть повернутись до богослужінь у храмі, якщо доведеться – будуватись заново.
Реквізити для допомоги у будівництві нового храму:
с. Грибовиця Іваничівського р-ну Волинської області. вул. Шкільна, 35а, код ЄДРПОУ 20145982
р/р 26000055513870 у ПАТ «Приватбанк», МФО 303440
Читайте також
Палаюча Лавра: чому християнин не може бути частиною війни ненависті
Палаючий дах Успенського собору – це образ нашого часу.
Удар по Лаврі: трагедія, яку всі використовують у своїх інтересах
Після удару по Успенському собору одні заговорили про варварство, інші – про «справедливу» розплату, треті – про перехід УПЦ до ПЦУ. Але про головне – майже ні слова. То що ж головне?
Від прайду до вівтаря: як ЛГБТ-порядок денний входить у церковну свідомість
У Європі нині сезон гей-парадів. Деякі церковні структури також поспішають висловити свою солідарність. Як при цьому змінюється церковна свідомість?
Хроніка розправи з духовенством УПЦ
Документальне зведення відомих випадків затримання, примусової мобілізації та відправлення священнослужителів УПЦ до військових частин. І чому це саме розправа.
Фінансування конфесій з податків українців: які перспективи?
Народний депутат пропонує ввести в Україні церковний податок. Як це працює в Європі і чим загрожує в нашій країні? Давайте розберемося.
Соцопитування про релігійну ситуацію в Україні: що говорять цифри?
Опитування групи «Рейтинг» показало гарну релігійну картинку. Однак самі цифри говорять, що насправді все плачевно: і з релігією, і з єдністю суспільства.