Від Житомира до Коростишева: Хресна хода за мир, любов і молитву за Україну

П`ятий день Житомирською областю йде Всеукраїнська хода миру, любові і молитви за Україну.

Щойно над Житомиром піднялося сонце, як місто відразу наповнилось людьми, котрі поспішали приєднатись до Хресної ходи. Хрестоходці, після доби перепочинку, оновили сили для подальшого стояння у молитві за мир, тому йшли швидко, впевнено, піднесено, разом з духовенством співаючи заспіви канону до Пресвятої Богородиці.


Оминувши центр міста суміжними вулицями, паломники поблизу помітили зграйку молодиків у військовій формі. Хлопці, яким на вигляд було років 17-18, огорнули себе червоно-чорним стягом та вигукували образливі слова до колони, намагаючись привернути до себе увагу і, як варіант, спровокувати протистояння.


Вже на виході із міста, поліція, що спостерігали за порядком від початку ходи, втрутилась і заборонила радикалам переслідувати Хресний хід. Після понеділкового інциденту, коли Хресну ходу намагалися не пустити до Житомиру, кількість поліції, військових і навіть представників СБУ суттєво збільшилась. За підрахунками, дві сотні працівників правопорядку стежили за безпекою та надавали можливість безперешкодно продовжувати вірянам Української Православної Церкви свою місію миру.

Кінцевий пункт дня – місто Коростишів, відстань 30 кілометрів. У звичайному буденному житті подолати такий шлях на автомобілі чи велосипеді доволі легко, а вирушати пішки взагалі на думку сучасникам не спаде. А ось тисячі людей понесли цей подвиг, не злякались палючого сонця, нещадного вітру та дощу, який кілька разів впродовж дороги мочив струджені та зболені ноги хрестоходців.


Шлях до Коростишева в основному пролягав через сільські населені пункти. Обабіч дороги шикувались сотні небайдужих, ставали на коліна, зустрічаючи ікону Матері Божої, плакали, підносили маленьких дітей і навіть немовлят до Чудотворного образу. Поблизу Кмитова раптом усі віряни обернулись — на протилежному боці дороги різко зупинився автобус, з якого почали виходити люди, і всі, як один, стали опускатися на коліна.


Справжнім натхненником дванадцятого дня Всеукраїнської Хресної ходи за мир, любов і молитву за Україну став владика Никодим, архієпископ Житомирський і Новогрд – Волинський. Він ні на хвилину не залишав хрестоходців, разом долав шлях, при цьому сам виголошував прохальні єктинії у мікрофон, задаючи тон своїм співом кількатисячному хору пілігримів.


Близько п`ятої вечора Хресна хода потрапила на подвір`я до центрального храму міста Коростишева. Паломників радо зустрічали накритими столами місцеві віряни, частували смачною вечерею.

Більшість тих, хто далі продовжуватиме йти, забрали на ніч в приватні будинки коростишевці. Чимало хрестоходців залишились ночувати просто неба у палатках та в храмі, аби мати змогу причаститись під час нічної літургії.



Читайте також

Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал

Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.

Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання

В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.

Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії

Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.

Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії

Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.

Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким

Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.

Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років

У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?