Від Житомира до Коростишева: Хресна хода за мир, любов і молитву за Україну
Щойно над Житомиром піднялося сонце, як місто відразу наповнилось людьми, котрі поспішали приєднатись до Хресної ходи. Хрестоходці, після доби перепочинку, оновили сили для подальшого стояння у молитві за мир, тому йшли швидко, впевнено, піднесено, разом з духовенством співаючи заспіви канону до Пресвятої Богородиці.
Кінцевий пункт дня – місто Коростишів, відстань 30 кілометрів. У звичайному буденному житті подолати такий шлях на автомобілі чи велосипеді доволі легко, а вирушати пішки взагалі на думку сучасникам не спаде. А ось тисячі людей понесли цей подвиг, не злякались палючого сонця, нещадного вітру та дощу, який кілька разів впродовж дороги мочив струджені та зболені ноги хрестоходців.
Більшість тих, хто далі продовжуватиме йти, забрали на ніч в приватні будинки коростишевці. Чимало хрестоходців залишились ночувати просто неба у палатках та в храмі, аби мати змогу причаститись під час нічної літургії.
Читайте також
Заповіт святителя Луки: про тихі компроміси
Архієпископ Лука пройшов через тортури і заслання, але наприкінці життя зіткнувся з іншим випробуванням – «ввічливим» тиском епохи.
Мати-Земля: екологія як космічна літургія
Екологічна криза – це симптом духовної хвороби. Про те, чому Земля – це величезний храм, а людина – священник, покликаний берегти творіння.
Як правильно проводити Радоницю і зберігати пасхальні традиції?
На питання СПЖ відповідає відомий київський духівник, почесний настоятель і будівничий київського Ольгинського храмового комплексу протоієрей Всеволод Рибчинський.
Чесний сумнів: чому нас навчає апостол Фома
Чому сумнів – це не гріх, а шлях до Бога? Роздум про віру як Дар, феномен апостола Фоми і про те, чим небезпечний вакуум в людській душі.
Окам'яніння серця: як не звикнути до чужого болю
Ранок починається зі стрічки новин, де за цифрами зникає людина. Як захисна броня серця непомітно стає загрозою для нашої віри та людяності.
Дорога до Емауса: чому Бог іде поруч, коли ми здаємося
Учні біжать з Єрусалима, розчавлені горем. Але Христос не зупиняє їх, а просто йде поруч – до самої вечері, де хліб змінить усе.