Від Житомира до Коростишева: Хресна хода за мир, любов і молитву за Україну
Щойно над Житомиром піднялося сонце, як місто відразу наповнилось людьми, котрі поспішали приєднатись до Хресної ходи. Хрестоходці, після доби перепочинку, оновили сили для подальшого стояння у молитві за мир, тому йшли швидко, впевнено, піднесено, разом з духовенством співаючи заспіви канону до Пресвятої Богородиці.
Кінцевий пункт дня – місто Коростишів, відстань 30 кілометрів. У звичайному буденному житті подолати такий шлях на автомобілі чи велосипеді доволі легко, а вирушати пішки взагалі на думку сучасникам не спаде. А ось тисячі людей понесли цей подвиг, не злякались палючого сонця, нещадного вітру та дощу, який кілька разів впродовж дороги мочив струджені та зболені ноги хрестоходців.
Більшість тих, хто далі продовжуватиме йти, забрали на ніч в приватні будинки коростишевці. Чимало хрестоходців залишились ночувати просто неба у палатках та в храмі, аби мати змогу причаститись під час нічної літургії.
Читайте також
Коли святі не могли пробачити один одному: Історія трьох учителів Церкви
Ікона показує їх разом, але життя розвело нарізно. Про те, як дружба розбилася об церковну політику, а єдність довелося вигадувати через сімсот років.
«Якщо залишуся живим, піду в Почаївську лавру!»: історія старця-подвижника
Він пройшов Другу світову, пережив радянські в'язниці і гоніння на Церкву, але не зламався. Спогади про схиархімандрита Сергія (Соломку) – легендарного економа і молитвеника.
Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло
Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.
Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?
Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.
Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору
Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.
Бог, Який біжить назустріч
Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.