І п’ятимісячні, і 80-річні: тисячі хрестоходців прийшли до Почаїва

Напередодні вшанування ікони Божої Матері «Почаївської» до Святої Гори прибуло понад три тисячі хрестоходців з різних куточків України і навіть з-за кордону.


Відразу три Хресні ходи ввечері 3 серпня прийшли до Свято-Успенської Почаївської Лаври: серед них прочани із міста Здолбунова та села Миколаївки Рівненської області, з Луцька та інших населених пунктів Волині, віряни з Польщі, Білорусі і Угорщини, Для більшості паломників молитва довжиною у сотні кілометрів стала першим духовним і фізичним випробуванням у житті.



Наймолодшій хрестоходиці Дарині – тільки п’ять місяців, з Луцька до Почаєва вона вирушила не ногами, а у дитячому візку. Як розповідають очевидці, по дорозі дитинка не плакала, але весь час усміхалась та з цікавістю розглядала все довкола.


Найстаріша прочанка, 80-річна Уляна, теж почуває себе непогано, стверджує, що після цього сили, які досі покидали тіло, тільки відновляться, адже молитва та звернення до Богородиці окриляє, підносить та загоює будь-який недуг.


Щодо паломників із-за кордону, то, наприклад, поляки вже вдруге долають таку відстань – аналогічний Хресний хід відбувся ще у минулому році. На цей раз у далеку дорогу вирушило двадцять вірян із різних європейських міст. В основному це молоді люди – дівчата та хлопці, котрим трохи більше за двадцять. У молитовну ходу паломники з-за кордону, як і годиться, взяли образ Божої Матері. Ікону пронесли усю дорогу на своїх плечах, і небайдужі люди оздоблювали впродовж Хресного ходу образ Богоматері живими квітами, вишиваними рушниками і стрічками.


Перед входом до Почаївської обителі натруджені, втомлені віряни впали на коліна. У багатьох на очах бриніли сльози, деякі пояснювали опісля, що почуття радості та емоційного піднесення переповнювало.

Зустрічали хрестоходців ченці Святої Гори радо та не менш піднесено. Ієромонах Никодим, котрому випало вітати прочан, від побаченого теж схилився на коліна, пояснив, що радіє відновленню давньої традиції – здійсненню пішої прощі до Святої Почаївської Лаври.


Читайте також

Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання

В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.

Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії

Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.

Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії

Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.

Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким

Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.

Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років

У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?

Стрітенська свічка: світло на просвітлення народів чи магічний оберіг?

Навіщо освячувати свічки на Стрітення особливим чином і як християнська традиція перемогла давні страхи перед громом і чумою.