І п’ятимісячні, і 80-річні: тисячі хрестоходців прийшли до Почаїва
Напередодні вшанування ікони Божої Матері «Почаївської» до Святої Гори прибуло понад три тисячі хрестоходців з різних куточків України і навіть з-за кордону.
Відразу три Хресні ходи ввечері 3 серпня прийшли до Свято-Успенської Почаївської Лаври: серед них прочани із міста Здолбунова та села Миколаївки Рівненської області, з Луцька та інших населених пунктів Волині, віряни з Польщі, Білорусі і Угорщини, Для більшості паломників молитва довжиною у сотні кілометрів стала першим духовним і фізичним випробуванням у житті.
Наймолодшій хрестоходиці Дарині – тільки п’ять місяців, з Луцька до Почаєва вона вирушила не ногами, а у дитячому візку. Як розповідають очевидці, по дорозі дитинка не плакала, але весь час усміхалась та з цікавістю розглядала все довкола.
Найстаріша прочанка, 80-річна Уляна, теж почуває себе непогано, стверджує, що після цього сили, які досі покидали тіло, тільки відновляться, адже молитва та звернення до Богородиці окриляє, підносить та загоює будь-який недуг.
Щодо паломників із-за кордону, то, наприклад, поляки вже вдруге долають таку відстань – аналогічний Хресний хід відбувся ще у минулому році. На цей раз у далеку дорогу вирушило двадцять вірян із різних європейських міст. В основному це молоді люди – дівчата та хлопці, котрим трохи більше за двадцять. У молитовну ходу паломники з-за кордону, як і годиться, взяли образ Божої Матері. Ікону пронесли усю дорогу на своїх плечах, і небайдужі люди оздоблювали впродовж Хресного ходу образ Богоматері живими квітами, вишиваними рушниками і стрічками.
Перед входом до Почаївської обителі натруджені, втомлені віряни впали на коліна. У багатьох на очах бриніли сльози, деякі пояснювали опісля, що почуття радості та емоційного піднесення переповнювало.
Зустрічали хрестоходців ченці Святої Гори радо та не менш піднесено. Ієромонах Никодим, котрому випало вітати прочан, від побаченого теж схилився на коліна, пояснив, що радіє відновленню давньої традиції – здійсненню пішої прощі до Святої Почаївської Лаври.
Читайте також
День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру
У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.
Записки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схиархімандрита Архипа (Колодія) — дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.
Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки
Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?
Енергія еросу: від блудної пристрасті до висот святості
Як величезна здатність любити трансформується з гріха у святість. Вчення святих отців про те, як правильно спрямувати енергію еросу і уникнути духовної деградації.
Телеграма із заслання: як єпископ Лука поставив умови радянській владі
Восени 1941 року в сибірській глушині людина в потертому одязі продиктувала сім рядків, які важко піддаються звичайній логіці.
Що говорив Патріарх Ілія щодо головних питань життя Церкви
Духовна спадщина покійного Патріарха Ілії – це також і його погляди на основні церковні питання. Пропонуємо добірку його висловлювань за час патріаршества.