Погляд церкви: Світлий день прощення
Для кожного з нас День Незалежності України – це найважливіше з усіх існуючих офіційних державних свят. За цією датою стоїть боротьба, жертви і подвиги багатьох поколінь українців, які прагнули свободи і благополуччя для рідної землі.
Все, що ми нині маємо – багато в чому заслуга наших предків, які своєю працею і часто ціною свого життя закладали потужні основи під процес становлення незалежної української держави. Саме тому необхідно не тільки пам'ятати про це, але і робити все для того, щоб зберегти і не пустити за вітром довірене нам надбання.
У цьому зв'язку вкрай важливо вдаватися до уроків історії. Адже вона вчить нас багатьом важливим та надзвичайно актуальним в нинішній час речам. В першу чергу, не повторювати помилок минулого і знаходити в собі сили для збереження єдності як запоруки благополучного майбутнього Батьківщини.
Впевнений, що вельми знаковим у цьому розрізі повинен стати для нас приклад великого князя Володимира Мономаха. У його творах, відомих під назвою «Повчання», ми можемо знайти відповіді на найбільш злободенні питання, що мучать нас і сьогодні. Зокрема, можливість подолання розколу і ворожнечі в українському суспільстві, а також наслідків збройного протистояння на сході України.
На думку академіка Д. Лихачова, в «Повчаннях» вражає і дивує лист Мономаха князю Олегу Святославичу. Останній став винуватцем загибелі сина Мономаха Ізяслава, який пав під стінами Мурома через міжусобну боротьбу. Ситуація багаторазово посилюється і тим, що вбитий був хрещеним сином Олега, який розв'язав війну.
При цьому варто відзначити, що свого листа Мономах пише вже після того, як Олег був наголову розбитий і втік за межі Русі. Яким же був зміст особистого послання князя, який на той момент був володарем величезної держави? Він закликав вбивцю свого сина приповзти до нього на колінах з принизливими вибаченнями? Він Олегу загрожує неминучою карою або впивається його страшною поразкою? Він ставить йому який-небудь ультиматум?
Ні, ні і ні. Послання пронизане покаянням, бажанням припинити колишню ворожнечу і усвідомленням своєї величезної відповідальності за майбутнє держави. За словами Лихачова, «лист Мономаха вражаючий. Я не знаю в світовій історії нічого схожого на цей лист Мономаха. Мономах прощає вбивцю свого сина. Більш того, він втішає його. Він пропонує йому повернутися в Русську землю і отримати належне за спадком князівство, просить забути образи».
Надзвичайна мудрість нашого предка вкрай необхідна сьогодні і кожному з нас. Адже внутрішні суперечності підривають могутність держави, а її процвітання може гарантувати тільки мир. Саме тому в День Незалежності України бажаю всім нам знайти сили для взаємного прощення, результатом якого нехай стане мирне небо над головою для ще багатьох нових поколінь наших співвітчизників.
Читайте також
Божественна математика від старця Паїсія: Як нулі можуть стати мільйонами
Зимова зустріч у келії Панагуда. Чому ми рахуємо свої гріхи та успіхи за законами людської бухгалтерії, а Бог – за законами любові, де 2+2 не завжди дорівнює 4.
Ікона «Несподівана радість»: Чому Богородиця іноді руйнує наш комфорт?
Яка страшна історія прихована за затишною назвою ікони, про духовне «роздвоєння особистості» і чому Бог змушений діяти, як хірург.
Чому з десяти виживає лише один: страшна статистика вдячності
Розбір євангельської драми про проказу. Про те, чому віра – це стрибок над здоровим глуздом і чому «сини царства» ризикують опинитися в темряві.
Німий вбивця душі: чому відсутність болю – найстрашніший симптом
Біологія лепри пояснює катастрофу сучасного безчуття. Про демієлінізацію совісті, цифровий цинізм і втрату людської подоби.
Вимкни новини, увімкни молитву: поради старця Паїсія Святогорця
Про те, як перетворити стрічку тривожних новин на чотки і зберегти розум за методом афонського старця, який знався на чистому ефірі та довірі Командиру.
Бог у душі чи зарядка для телефону? Чесна розмова про Церкву
Про те, чому вірити вдома комфортно, але марно, і як Таїнства працюють на фізичному рівні, перетворюючи теорію християнства в реальне життя в Тілі Христовому.