28 серпня Церква святкує Успіння пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Після Вознесіння Господа Матір Божа залишалася під опікою апостола Іоанна Богослова, а в його відсутність жила в будинку його батьків біля гори Єлеонської. Для апостолів і всіх віруючих Вона була розрадою і повчанням.

Під час гоніння, влаштованого Іродом на Церкву Христову, Пресвята Діва Марія у 43-му році пішла до Ефесу разом з апостолом Іоанном Богословом, якому випав жереб проповідувати там Євангеліє. Вона була також на Кіпрі у святого Лазаря Чотириденного, який там єпископствував, і на Святій Горі Афон.

До часу Свого блаженного Успіння Пресвята Діва Марія знову прибула в Єрусалим. Слава Її як Матері Божої вже поширилася по землі і озброїла проти Неї багатьох заздрісних і гордих, які робили замахи на Її життя. Але Бог оберігав Її від ворогів.

Дні й ночі Вона проводила в молитві. Нерідко Пресвята Богородиця приходила до Святого Гробу Господнього, воскуряла тут фіміам і преклоняла коліна. Не раз намагались вороги Спасителя перешкодити їй відвідувати це святе місце і випросили у первосвящеників варту для охорони Гробу Спасителя. Але Свята Діва, ніким не зрима, продовжувала молитися перед ним. В одне з таких відвідувань Голгофи перед Нею постав Архангел Гавриїл і сповістив про Її швидке переселення з цього життя в життя Небесне, вічно блаженне. В заставу Архангел вручив Їй пальмову гілку.

З Небесною звісткою повернулась Божа Матір у Віфлеєм з трьома дівами, що Їй прислужували – Сепфорою, Евигеєю та Зоілою. Потім Вона викликала праведного Йосифа з Ариматеї й учнів Господа, яким сповістила про Своє швидке Успіння. Пресвята Діва молилася, щоб Господь послав до Неї апостола Іоанна. І Дух Святий захопив його з Ефесу і поставив поруч із тим місцем, де лежала Матір Божа. Після молитов Пресвята Діва воскурила фіміам, і Іоанн почув голос з Небес, який закінчив Її молитву словом "Амінь".

Божа Мати помітила, що цей голос означає швидке прибуття апостолів і Святих Сил Безтілесних. Апостоли, число яких і обчислити не можна, злетілися, як говорить святий Іоанн Дамаскін, подібно до хмар і орлів, щоб послужити Матері Божій. Побачивши один одного, апостоли раділи, але в подиві взаємно запитували: для чого Господь зібрав їх в одне місце? Святий Іоанн Богослов, з радісними сльозами вітаючи їх, сказав, що для Божої Матері настав час відійти до Господа.

Увійшовши до Матері Божої, вони побачили Її благоліпно сидячою на ложі, сповнену духовної радощі. Апостоли вітали Її, а потім розповіли про їх чудове перенесення з місця проповіді. Пресвята Діва прославляла Бога, що Він почув Її молитву і виконав бажання Її серця, і почала розмову про майбутню Її кончину.

Настала третя година, коли повинно було відбутися Успіння Божої Матері. Палало безліч свічок. Святі апостоли зі співами оточували благоліпно прикрашений одр, на якому лежала Пречиста Діва Богородиця. Вона молилася в очікуванні Свого виходу і пришестя Свого жаданого Сина і Господа.

Раптово запалало невимовне Світло Божественної Слави, перед Котрим померкли свічки, що горіли. Ті, що бачили, вжахнулися. Верх приміщення як би щез у променях неосяжного Світла, і зійшов Сам Цар Слави, Христос, оточений безліччю Ангелів, Архангелів та інших Небесних Сил з праведними душами праотців і пророків, колись передвозвіщавших про Пресвяту Діву.

Побачивши Свого Сина, Божа Матір вигукнула: "Величит душа Моя Господа, и возрадовася дух Мой о Бозе, Спасе Моем, яко призре на смирение рабы Своея" – і, піднявшись з ложа для зустрічі Господа, вклонилася Йому. Господь запрошував Її в обителі Вічного Життя. Без всякого тілесного страждання, немов в приємному сні, Пресвята Діва передала душу в руки Свого Сина і Бога.

Тоді почалався радісний Ангельський спів. Супроводжуючи чисту душу Богонареченої з побожним страхом як Цариці Небесної, Ангели волали: "Радуйся, Благодатная, Господь с Тобою, благословенна Ты в женах". Небесні врата піднялися, зустрівши душу Пресвятої Богородиці, Херувими і Серафими з радістю прославляли Її. Благодатний лик Богоматері сяяв славою Божественного дівоцтва, а від тіла розливалися пахощі.

Пречисте тіло Божої Матері було поховано на сімейному кладовищі. З самого поховання Її християни благоговійно шанували гроб Матері Божої і влаштували на тому місці храм. У храмі зберігалися дорогоцінні пелени, якими були повито пречисте й пахуче тіло.

Читайте також