16 вересня Церква вшановує пам'ять священномученика Анфима, єпископа Нікомидійського

Переслідування християн особливо загострилися після того, як в Нікомидійському імператорському палаці сталася пожежа. Язичники звинуватили християн у навмисному підпалі і проявили по відношенню до них нечувану жорстокість. Так, в одній тільки Нікомидії у день Різдва Христового було спалено в храмі до двадцяти тисяч молільників.

Єпископ Анфим, який керував Нікомидійською Церквою, на прохання пастви переховувався у селищі недалеко від Нікомидії. Звідти він звертався до християн з посланнями, в яких переконував їх твердо триматися святої віри і не боятися мук. Один з його листів, надісланий з дияконом Феофілом, був перехоплений і переданий імператору Максиміану.

Феофіл був підданий допиту і помер під тортурами, так і не відкривши своїм мучителям місцеперебування єпископа Анфима.

Через деякий час Максиміану все ж вдалося дізнатися, де знаходиться святий Анфім, і він послав за ним загін воїнів. На шляху їм зустрівся сам єпископ. Воїни не впізнали святого, але він покликав їх до себе, пригостив обідом, а потім відкрився, що він і є саме той, на кого вони шукають.

Вояки не знали, що робити, хотіли залишити святого і сказати імператору, що не знайшли його. Єпископ Анфим не терпів брехні і не погодився на це. Воїни увірували у Христа і прийняли святе Хрещення. Але при цьому святитель все ж змусив їх виконати наказ правителя.

Коли єпископ Анфим з'явився до царя, той наказав принести знаряддя страти й покласти перед ним. «Невже ти, царю, думаєш настрахати мене знаряддям страти? - запитав святитель. – Ні, не злякаєш того, хто сам бажає померти за Христа! Страта залякує тільки малодушних, для яких тимчасове життя дорожче всього».

Тоді цар наказав жорстоко мучити святого і усікати мечем. Єпископ Анфим до останнього подиху радісно славив Бога, за Якого сподобився постраждати.

Читайте також