Чим підтвердити свою віру в Бога?
Цілком природно виникає питання: а що може і має бути найголовнішим для християнина? Молитва, піст, храм, сім'я? Ні, швидше за все, віра в Христа. Але, якщо мова йде про пріоритети, віра не може бути тільки віртуальною, тільки в думках. Вона, як і всякий пріоритет, повинна бути гранично реальною і конкретною.
Наприклад, якщо я кажу, що мій пріоритет – це сім'я, а сам весь час проводжу на роботі, то я брешу собі і родині. Так само і тут – якщо для мене, як віруючої людини, головним у житті є єдність з Христом, але я нічого для цієї єдності не роблю, то я брешу. І собі, і Христу.
Добре, скажете, а що конкретно треба робити? Відповідь дає нам Сам Христос – «те, що ви зробили для братів моїх менших, ви для Мене зробили».
Виявляється, що допомога ближнім, милосердя – це одна з головних справ, які конкретизують і підтверджують нашу віру в Бога. Причому слід мати на увазі, що мова йде не про добрі помисли («я добрий і милосердний, тому що всім хочу добра»), а про добрі справи.
Давайте згадаємо притчу про Страшний Суд. Одні (ті, хто пішов направо) допомагали своїм ближнім просто тому, що бачили нужду, і через цю допомогу побачили Христа. Інші допомогти, в принципі, були не проти. Але цю допомогу вони хотіли надати Христу, в Якого, можливо, вірили. В результаті вони залишились без Нього. Чому? Тому що їх з Христом не об'єднувало нічого, бо об'єднати може тільки милосердя. «Будьте милосердними, як і Я милосердний», – говорив Господь.
Сьогодні є багато людей, які потребують нашої допомоги. Давайте будемо по відношенню до них милосердними. Не будемо шукати чудес і одкровень в очікуванні того, кому саме треба допомогти. Допоможемо всім – і тоді наше життя саме стане одкровенням. Одкровенням Бога про цей світ, який завдяки нам стане краще.
Читайте також
Заповіт святителя Луки: про тихі компроміси
Архієпископ Лука пройшов через тортури і заслання, але наприкінці життя зіткнувся з іншим випробуванням – «ввічливим» тиском епохи.
Мати-Земля: екологія як космічна літургія
Екологічна криза – це симптом духовної хвороби. Про те, чому Земля – це величезний храм, а людина – священник, покликаний берегти творіння.
Як правильно проводити Радоницю і зберігати пасхальні традиції?
На питання СПЖ відповідає відомий київський духівник, почесний настоятель і будівничий київського Ольгинського храмового комплексу протоієрей Всеволод Рибчинський.
Чесний сумнів: чому нас навчає апостол Фома
Чому сумнів – це не гріх, а шлях до Бога? Роздум про віру як Дар, феномен апостола Фоми і про те, чим небезпечний вакуум в людській душі.
Окам'яніння серця: як не звикнути до чужого болю
Ранок починається зі стрічки новин, де за цифрами зникає людина. Як захисна броня серця непомітно стає загрозою для нашої віри та людяності.
Дорога до Емауса: чому Бог іде поруч, коли ми здаємося
Учні біжать з Єрусалима, розчавлені горем. Але Христос не зупиняє їх, а просто йде поруч – до самої вечері, де хліб змінить усе.