Чим підтвердити свою віру в Бога?

Завжди в житті є головне і другорядне. Наприклад, серед головних пріоритетів може бути сім'я, а робота – це другорядне. Але людина, як ми знаємо, істота дуже складна. А раз так, то і пріоритетів у неї може бути кілька. Однак ми любимо чітку структуру і ясність. В тому числі і серед пріоритетів.

Цілком природно виникає питання: а що може і має бути найголовнішим для християнина? Молитва, піст, храм, сім'я? Ні, швидше за все, віра в Христа. Але, якщо мова йде про пріоритети, віра не може бути тільки віртуальною, тільки в думках. Вона, як і всякий пріоритет, повинна бути гранично реальною і конкретною.

Наприклад, якщо я кажу, що мій пріоритет – це сім'я, а сам весь час проводжу на роботі, то я брешу собі і родині. Так само і тут – якщо для мене, як віруючої людини, головним у житті є єдність з Христом, але я нічого для цієї єдності не роблю, то я брешу. І собі, і Христу.

Добре, скажете, а що конкретно треба робити? Відповідь дає нам Сам Христос – «те, що ви зробили для братів моїх менших, ви для Мене зробили».

Виявляється, що допомога ближнім, милосердя – це одна з головних справ, які конкретизують і підтверджують нашу віру в Бога. Причому слід мати на увазі, що мова йде не про добрі помисли («я добрий і милосердний, тому що всім хочу добра»), а про добрі справи.

Давайте згадаємо притчу про Страшний Суд. Одні (ті, хто пішов направо) допомагали своїм ближнім просто тому, що бачили нужду, і через цю допомогу побачили Христа. Інші допомогти, в принципі, були не проти. Але цю допомогу вони хотіли надати Христу, в Якого, можливо, вірили. В результаті вони залишились без Нього. Чому? Тому що їх з Христом не об'єднувало нічого, бо об'єднати може тільки милосердя. «Будьте милосердними, як і Я милосердний», – говорив Господь.

Сьогодні є багато людей, які потребують нашої допомоги. Давайте будемо по відношенню до них милосердними. Не будемо шукати чудес і одкровень в очікуванні того, кому саме треба допомогти. Допоможемо всім – і тоді наше життя саме стане одкровенням. Одкровенням Бога про цей світ, який завдяки нам стане краще.

КП

Читайте також

Пустеля мегаполісу: як знайти Бога в шумі новин і галасі думок

Про те, чому Бог не живе в онлайні і як створити тишу всередині себе, навіть якщо ви в метро.

Пророчества о воде: зачем Иордан потек вспять и почему огонь сошел на воду

У Хрещенський святвечір ми читаємо про те, як пустеля стає садом, а гірка вода – солодкою. Чому ці давні тексти є ключем до розуміння головної таїни свята?

Бог під ножем: Чому Церква святкує перший біль Христа

Ми часто ховаємо це свято за пам'яттю Василія Великого, соромлячись його фізіологічності. Але Бог довів, що Він – не голограма, а реальна людина.

Коли тебе списали: Святитель Нектарій про життя після втрати статусу

Ти втратив роботу, дім і повагу суспільства? Тобі здається, життя закінчене? Розмова з митрополитом, який став чорноробом, але переміг у Вічності.

Втеча до Єгипту: інструкція з виживання в часи Ірода

Бог біжить у країну зла, щоб врятуватися. Чому мовчання сьогодні голосніше за крик, а незнання новин – акт мужності? Вчимося у Святого сімейства мистецтву внутрішньої еміграції.

Святий, якого «скасували»: перша зустріч з Нектарієм Егінським

Його вигнали з ганьбою, позбавили роботи та засобів до існування. Чому найбільш гнаний єпископ XX століття – найкращий співрозмовник для українського християнина.