Чим підтвердити свою віру в Бога?
Цілком природно виникає питання: а що може і має бути найголовнішим для християнина? Молитва, піст, храм, сім'я? Ні, швидше за все, віра в Христа. Але, якщо мова йде про пріоритети, віра не може бути тільки віртуальною, тільки в думках. Вона, як і всякий пріоритет, повинна бути гранично реальною і конкретною.
Наприклад, якщо я кажу, що мій пріоритет – це сім'я, а сам весь час проводжу на роботі, то я брешу собі і родині. Так само і тут – якщо для мене, як віруючої людини, головним у житті є єдність з Христом, але я нічого для цієї єдності не роблю, то я брешу. І собі, і Христу.
Добре, скажете, а що конкретно треба робити? Відповідь дає нам Сам Христос – «те, що ви зробили для братів моїх менших, ви для Мене зробили».
Виявляється, що допомога ближнім, милосердя – це одна з головних справ, які конкретизують і підтверджують нашу віру в Бога. Причому слід мати на увазі, що мова йде не про добрі помисли («я добрий і милосердний, тому що всім хочу добра»), а про добрі справи.
Давайте згадаємо притчу про Страшний Суд. Одні (ті, хто пішов направо) допомагали своїм ближнім просто тому, що бачили нужду, і через цю допомогу побачили Христа. Інші допомогти, в принципі, були не проти. Але цю допомогу вони хотіли надати Христу, в Якого, можливо, вірили. В результаті вони залишились без Нього. Чому? Тому що їх з Христом не об'єднувало нічого, бо об'єднати може тільки милосердя. «Будьте милосердними, як і Я милосердний», – говорив Господь.
Сьогодні є багато людей, які потребують нашої допомоги. Давайте будемо по відношенню до них милосердними. Не будемо шукати чудес і одкровень в очікуванні того, кому саме треба допомогти. Допоможемо всім – і тоді наше життя саме стане одкровенням. Одкровенням Бога про цей світ, який завдяки нам стане краще.
Читайте також
Скляна стіна: як маніпуляція в храмі краде свободу і підміняє Бога
Маніпуляція — давній інструмент виживання. Але зустрічаючись у Церкві, вона краде у людей дорогоцінний дар свободи.
Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником
Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.
Шпигун Бога: тринадцять діб під лампою
У камері ташкентського НКВС професор хірургії пройшов через «операцію», якої немає в медичних підручниках. Історія тринадцятиденного допиту святителя Луки.
Демон на порозі: що Каїн знав про молитву
Авель не вимовляє в Біблії жодного слова. Чотири глави – і повна мовчанка. Його єдина промова – голос крові із землі. Але іноді тиша говорить точніше за будь-які слова.
Торжество православ'я: чому за золотом риз часто ховається розчарування
Про те, чому неофіти 90-х пішли в тишу, як розпізнати «темного двійника» Церкви і де насправді шукати світло.
Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші
Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.