Чому у вік науки ми захопились марновірством

Христос називав сучасне Йому людство «родом невірним і розбещеним». При цьому Він вказував на одну деталь, яка, судячи з усього, властива всім і завжди – ми шукаємо «знамень», тобто чудес. Не можна сказати, що сьогодні людина менш невірна або розбещена, ніж у часи Христа. Хтось навіть буде стверджувати, що більше. Разом з тим пошук чудес істотно відрізняє сучасну людину від людини древньої. Раніше все життя сприймалося як чудо. Птах летить – чудо, корабель пливе – чудо, грім гримить – чудо з чудес. Тому людина намагалася пов'язати своє життя з набором знаків, які, на її думку, це чудо провокували. Або, навпаки, намагалась всіляко їх уникнути. Так з'явилися забобони. Сьогодні ми вже давно дивимось на те, що раніше сприймалося як чудо, як на абсолютно зрозумілі і з'ясовні явища. Ми знаємо, що літати можуть не тільки птахи, але і сама людина. Вже давно знайшли наукове пояснення грому і блискавці, дощу і снігу. Здавалося б, що разом з цим повинні зникнути і забобони... Але забобони залишилися. Більше того, сьогодні вони ще міцніше увійшли в життя людини, ніж раніше. Наприклад, ще кілька років тому людей з червоною ниткою на руці ви навряд чи б зустріли. Зате сьогодні...

Так у чому ж справа? Чому людина у вік науки й освіти так легко віддається на поталу забобонам? А все тому, що забуває першу частину тієї фрази, якою Христос охарактеризував її – «роде невірний». Марновірство – це суєтна, порожня віра. Іншими словами – це віра в ніщо,  в нуль. Але разом з тим це все ж таки віра, а раз так, то вона відвертає людину від віри істинної, від віри в Бога. Будь-яке марновірство – це релігійна зрада. Тобто якщо людина сподівається, що її захистить червона нитка, значить, вона свідомо відмовляється від захисту Божого. Але червона нитка – це забобон, нуль і захистити вона не може... Ось і виходить, що ми, такі розумні і освічені, потрапляємо у простеньку пастку, розставлену дияволом, який не тільки хоче нас знищити, але і виставити дурнями. Вибір, як кажуть, за нами...

КП

Читайте також

«Церква жива!»: як пройшов пасхальний флешмоб СПЖ

Десятки людей з України та інших країн надіслали відео та фото, як вони святкували Пасху Христову.

Що відбувається з хлібом і вином на Літургії?

Для Церкви Літургія – це не театральна вистава, а дія, в якій Дух Святий звершує реальну зміну хліба і вина на Тіло і Кров Спасителя.

Хрест – це про те, що ми ще не зовсім християни

Хрест Христов – це не просто знамено нашого спасіння. Це ще й символ того, яким повинно стати наше серце.

Православний клон язичництва

Час так званого добробуту, коли православна релігія і держава живуть у мирі та злагоді, насправді найгірший час для Церкви Божої.

Нераскрита таємниця плачу Христа над Лазарем

Христос плаче. Воскресіння Лазаря не стало для Нього щасливою подією життя. У Христа не було радості з приводу продовженого терміну ув'язнення душі в тілі.

«Досліди» влади над преподобними лаври: що для християн значать мощі святих

З огляду на кампанію з розкриття мощей Печерських святих є сенс замислитися, яке значення для нас мають святі мощі, і заглибитися в православне вчення про тіла покійних.