Чому у вік науки ми захопились марновірством

Христос називав сучасне Йому людство «родом невірним і розбещеним». При цьому Він вказував на одну деталь, яка, судячи з усього, властива всім і завжди – ми шукаємо «знамень», тобто чудес. Не можна сказати, що сьогодні людина менш невірна або розбещена, ніж у часи Христа. Хтось навіть буде стверджувати, що більше. Разом з тим пошук чудес істотно відрізняє сучасну людину від людини древньої. Раніше все життя сприймалося як чудо. Птах летить – чудо, корабель пливе – чудо, грім гримить – чудо з чудес. Тому людина намагалася пов'язати своє життя з набором знаків, які, на її думку, це чудо провокували. Або, навпаки, намагалась всіляко їх уникнути. Так з'явилися забобони. Сьогодні ми вже давно дивимось на те, що раніше сприймалося як чудо, як на абсолютно зрозумілі і з'ясовні явища. Ми знаємо, що літати можуть не тільки птахи, але і сама людина. Вже давно знайшли наукове пояснення грому і блискавці, дощу і снігу. Здавалося б, що разом з цим повинні зникнути і забобони... Але забобони залишилися. Більше того, сьогодні вони ще міцніше увійшли в життя людини, ніж раніше. Наприклад, ще кілька років тому людей з червоною ниткою на руці ви навряд чи б зустріли. Зате сьогодні...

Так у чому ж справа? Чому людина у вік науки й освіти так легко віддається на поталу забобонам? А все тому, що забуває першу частину тієї фрази, якою Христос охарактеризував її – «роде невірний». Марновірство – це суєтна, порожня віра. Іншими словами – це віра в ніщо,  в нуль. Але разом з тим це все ж таки віра, а раз так, то вона відвертає людину від віри істинної, від віри в Бога. Будь-яке марновірство – це релігійна зрада. Тобто якщо людина сподівається, що її захистить червона нитка, значить, вона свідомо відмовляється від захисту Божого. Але червона нитка – це забобон, нуль і захистити вона не може... Ось і виходить, що ми, такі розумні і освічені, потрапляємо у простеньку пастку, розставлену дияволом, який не тільки хоче нас знищити, але і виставити дурнями. Вибір, як кажуть, за нами...

КП

Читайте також

Що робити, коли Бог не вписується в наш графік?

Коли дзвінок у вихідний викликає гнів, зачіпається наше самолюбство. Вчимося у Іоанна Кронштадтського перетворювати роздратування на любов і знаходити ресурси там, де їх, здається, немає.

Жони-мироносиці: віра серця, що перемогла розум

Чому розум апостолів зазнав краху перед Голгофою, а жіноча природа виявила мужність? Урок Жінок-мироносиць про зустріч з Богом і залишену Плащаницю.

Логіка любові: чому дружини-мироносиці випередили апостолів

​Жони-мироносиці пішли до Гробу всупереч страху і сторожі. Чому їхня любов виявилася вищою за чоловічий розрахунок, і як цей подвиг повторюють сучасні християнки.

«Потрібно дякувати Богу за випробування і гоніння»

Інтерв'ю з митрополитом Черкаським і Канівським Феодосієм (Снігірьовим) про те, як зберегти вірність Христу в сучасних умовах.

Окоп на кухні: ціна сімейних суперечок про віру

​Вечірня розмова про релігію легко перетворюється на позиційну війну. Чому кухонна перемога над близькими пахне поразкою і як навчитися ставити людину вище за свою правоту?

Заповіт святителя Луки: про тихі компроміси

Архієпископ Лука пройшов через тортури і заслання, але наприкінці життя зіткнувся з іншим випробуванням – «ввічливим» тиском епохи.