Погляд церкви: Горе від спокус

Недавній скандал з виставкою американського фотографа Джока Стерджеса став причиною неймовірно гарячих і запеклих громадських дискусій.

Каменем спотикання стало питання допустимості демонстрації широкій аудиторії знімків оголених дівчаток-підлітків.

Захисники Стерджеса підняли на прапори принцип свободи творчості. На їхню думку, у роботах фотографа проявляється високе мистецтво, яке оспівує красу людського тіла. Ті ж, хто цього не бачить, є, швидше за все, просто малограмотними в плані культури людьми. І їхня нездатність насолоджуватись красою ліній, композицією, освітленням говорить виключно про крайню неосвіченість певних груп суспільства. З цією відсталістю мислення, переконані прихильники Стерджеса, потрібно посилено боротись. І виставка нібито успішно служить даній меті, пропонуючи побачити на знімках не голі тіла дівчаток, а піднесену естетику.

У свою чергу противники такого підходу вказують на неприйнятність проведення відповідного заходу. Вони переконані в тому, що виставка Стерджеса спрямована на розмивання моралі суспільства. Адже роботи фотографа методами «м'якого» ідеологічного впливу знижують поріг негативного сприйняття таких згубних та розкладаючих явищ, як педофелия і дитяча порнографія.

Примітно, що в багатьох світських ЗМІ за вказаною аргументацією представників двох протиборчих таборів якось загубилася сама постать автора виставки. Але ж це принципове питання, оскільки творець невіддільний від свого творіння. Останнє є лише явним вираженням внутрішнього світу творця, його спробою донести суспільству якийсь сигнал або ідею. Так от – Джок Стерджес, судячи з нещодавніх інтерв'ю фотографа, виступає за зниження віку дітей, з якими дорослі могли б безпечно з точки зору закону вступати в сексуальний зв'язок, до 13 років. Більше того, він закликає до того, щоб ще більш юних дітей «не утримували від того, щоб бути чуттєвими».

Після таких одкровень пасажі про «високе оспівування краси» або «естетичну гармонію», яку нібито дарують глядачам фотороботи Стерджеса, лопаються як мильна бульбашка. Після згаданих заяв фотографа ще більш неоднозначно сприймається і назва виставки – «Без сорому». Адже сором, як зазначав релігійний філософ, священик П. Флоренський, є основою цнотливості. І саме завдяки сорому душа залишається цілісною, оскільки він утримує душу від впадіння в стан розпусти.

Не варто забувати цю просту істину. Як і не варто йти проти Бога, просуваючи вкрай руйнівні для моралі суспільства ідеї та принципи. « Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса» (Мф. 18:7).

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами Української православної церкви

Аіф

Читайте також