12 жовтня – пам'ять преподобного Киріака

Преподобний Киріак народився у Коринфі в родині пресвітера соборної церкви Іоанна та його дружини Євдоксії. Єпископ Коринфський Петро, його родич, бачачи, що Киріак зростає тихим і розсудливим отроком, поставив його читцем у церкві. Постійне читання Священного Писання збудило в його душі любов до Господа і прагнення до непорочного, богоугодного життя.

Відвідавши святі місця, Киріак кілька місяців пробув в монастирі неподалік від Сіону у послусі в ігумена авви Євсторгія та з його благословення вирушив до пустельної Лаври преподобного Євфимія Великого. Преподобний Євфимій, передбачаючи в юнакові великі Божі дарування, постриг його в чернечий образ і направив під керівництво преподобного Герасима, який подвизався на Йордані в обителі святого Феоктиста.

Після упокоєння преподобного Герасима 27-річний чернець Киріак повернувся до Лаври преподобного Євфимія, та того вже не було серед живих. Преподобний Киріак випросив собі самітницьку келію і там подвизався в безмовності, спілкуючись лише з ченцем Фомою. Але незабаром Фома був посланий до Олександрії, де він став єпископом, і святий Киріак в повному мовчанні провів 10 років. У 37-річному віці він був висвячений у сан диякона.

Коли між обителями преподобного Євфимія та преподобного Феоктиста стався розподіл, святий Киріак пішов до Сукійського монастиря преподобного Харитона. В обителі святого Харитона преподобний Киріак провів 30 років. Найсуворіший піст і повна незлобливість вирізняли преподобного Киріака навіть серед аскетів – подвижників Лаври.

Коли преподобному виповнилося 70 років, він пішов у пустелю Натуфа, взявши з собою свого учня Іоанна. У пустелі відлюдники харчувалися лише гіркими травами, які за молитвою святого Киріака ставали придатними до споживання. Через п'ять років про пустельників дізнався один з жителів та привів до них свого хворого сина, і святий Киріак зцілив його.

На 80-му році життя преподобний Киріак віддалився в пустелю Сусаким, де сходилися русла двох висохлих річок. Через сім років до нього прийшла братія з Сукійського монастиря, просячи його молитовного заступництва у час голоду і згубної хвороби, які почалися у них за попущенням Божим, Вони вмолили святого Киріака повернутися до обителі, і преподобний оселився в печері, де раніше подвизався преподобний Харитон.

Преподобний Киріак надав велику допомогу Церкві у боротьбі з єрессю оригенітів, молитвою і словом навертав спокушених на істинний шлях, зміцнюючи їх у вірі православній. На 99-му році життя преподобний Киріак знову віддалився в Сусаким і там жив зі своїм учнем Іоанном. У пустелі преподобному Киріаку служив величезний лев, який охороняв його від розбійників, але не чіпав братію, яка приходила до преподобного, та їв с його рук.

За два роки до смерті преподобний Киріак повернувся у монастир і знову оселився в печері преподобного Харитона. До кінця життя праведний старець зберігав бадьорість, із старанністю співав стоячи, ніколи не бував без діла: або молився, або працював. Перед смертю преподобний Киріак закликав братію, благословив усіх і з молитвою тихо відійшов до Господа, проживши 109 років.

Читайте також