Що на нас чекає після смерті?

Якось до одного з університетів країни прийшов священик і задав питання студентам: «Як ви думаєте, яка, згідно зі статистикою, смертність серед живих?» В аудиторії на мить запанувала тиша, а потім пролунав несміливий голос: «70 Відсотків...»

Насправді за статистикою, зі ста живих вмирає... сто. Всі ми смертні – це аксіома нашого існування. І прийде час, коли померти доведеться кожному з нас.

Що буде після смерті? І чи є вона, смерть? В принципі, всі релігії прагнуть відповісти на це питання. І практично для всіх з них відповідь на нього – головна і ключова. Але відповідають на нього по-різному. Причому слід зазначити, що відповідь залежить від того, як та чи інша релігія дивиться на життя. Для одних життя – це низка певних дій, головною метою яких є виконання боргу. В результаті після смерті людині обіцяють насолоду всіма можливими земними благами – від рясної їжі до різного роду утіх і розваг.

Для інших – краще не народитися взагалі. Тому що життя – це ланцюжок безперервних страждань, найбільшим з яких є смерть. Тому найкращий результат життя – піти в небуття, розчинитися у «божественному ніщо».

І тільки для християн життя – це прояв свободи, реалізація права вибору, спроба наслідувати тому, що веде до блага. Християнин під час земного життя проходить випробування, іспит на готовність жити вічно. Якщо тут, на землі, він не зміг жити з Христом у серці та помислах, то тим більше не зможе бути з Ним після своєї смерті. Для християнина смерть – це нагорода за правильно прожите життя. Це не кінець, а тільки початок. І блаженство, яке чекає на нього за порогом земного життя, незрівнянно ні з чим – це радість перебування в Тому, Хто є Джерелом всіх благ взагалі. Тому і не боїться християнин смерті, а готується як до найважливішої події у своєму існуванні. Тому що для нього, за апостолом Павлом, «життя – це Христос, а смерть – надбання».

КПвУ

Читайте також

Про парадокс буття живих мерців з необрізаними серцями

Вчора Церква святкувала Обрізання Господнє. Якими смислами наповнений цей день для православної людини?

Ніч на Різдво

Різдвяні роздуми.

У кожного своє Різдво

Майже недільна проповідь.

«Почаївська лавра вистояла за більшовиків, пройдемо і нинішні випробування»

Митрополит Володимир, намісник Свято-Успенської Почаївської лаври, про роки свого церковного служіння.

Для спасіння нам потрібні не думки про Бога, а сам Бог

Проповідь на недільне апостольське читання.

Богопізнання святителя Миколая Мирлікійського

19 грудня Церква святкує день пам'яті одного з найшанованіших у народі святого – Миколая Чудотворця.