У Києво-Печерській Лаврі відкрилась наукова конференція, присвячена 1000-річчю давньоруського чернецтва на Афоні
Організаторами заходу виступили Київська духовна академія УПЦ та Міжнародний інститут афонської спадщини в Україні. Далі – фоторепортаж журналіста СПЖ, який побував на цій події.
У першій половині дня відбулося пленарне засідання. Його президію склали ректор КДАіС Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука, почесний митрополит Чеських земель і Словаччини, архієпископ Христофор (Пулець), єпископ Ірпінський Климент, перший проректор КДА протоієрей Сергій Ющик, директор Міжнародного інституту Афонської спадщини в Україні Сергій Шумило та проректор з науково-богословської роботи КДА Володимир Бурега.
Відкриваючи конференцію, владика ректор оголосив привітання її гостям і учасникам від Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.
«Свята Гора Афон, – говорилося, зокрема, у вітанні, – протягом століть була тим духовним центром, який визначальним чином впливав в Україні на церковне життя. Саме з Афону на київські пагорби приніс традиції східного чернецтва преподобний Антоній Печерський. Заснована ним Києво-Печерська Лавра стала духовним спадкоємцем Афону. Зв'язок зі Святою Горою протягом століть відігравав важливу роль у збереженні традицій духовного життя на нашій землі. Українські монастирі і подвижники благочестя завжди дивилися на афонськую чернечу республіку як на зразок. Особливе значення має сьогодні афонська духовна та культурна спадщина для вітчизняної духовної освіти. Знання, отримані в духовній школі, лише тоді матимуть вагу, якщо вони гармонійно поєднаються з нашим власним досвідом духовного життя, і цей досвід залишиться з вами на все життя. Бажаю учасникам і гостям конференції благословенних успіхів у вивченні минулого і сучасного життя нашої церкви. Впевнений, що цей науковий форум сприятиме розвитку сучасної богословської науки в духовній освіті».
Митрополит Антоній також повідомив, що свої наукові роботи на конференції в цьому році представлять 93 учасника, серед яких – видатні учені-богослови з Італії, Німеччини, Польщі, Росії, США та Чехії. Після чого представив свою доповідь «Руське чернецтво на Святій Горі Афон: 1000 років духовного подвигу».
Далі слово отримав митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука, який ознайомив учасників конференції з духовними зв'язками між козацтвом та традиціями Афонської Гори у доповіді «Духовні традиції козацтва і Афон».
Після цього аудиторія прослухала доповідь директора Міжнародного інституту Афонської спадщини в Україні Сергія Шумило «Преподобний Іоанн Вишенський Святогорець і монастирська реформа в Україні в XVII ст.».
Пленарне засідання завершилось доповіддю доктора богослов'я університету Мартіна Лютера (Галле-Вітенберг, Німеччина) Ганни Брискіної-Мюллер. Вона присвятила свій виступ афонському старцю Паїсію Величковському. А в перерві дала невеличке ексклюзивне інтерв'ю журналісту СПЖ, яке розпочалося з питання про те, що наша гостя з Німеччини розповість своїм студентам про цю конференцію, повернувшись до свого університету?
– Студентам я розповім, як активно беруть участь у конференції студенти тут. І потім, звичайно, приємно здивував розмах конференції. Активна участь церкви впадає в очі, тому що в протестантських країнах, в протестантських університетах церква тримається досить осторонь – богослови самі все влаштовують в університеті, і церква приходить в гості, але тримається скромно, і їм, звичайно, варто повчитися у православних більш активної участі в академічному житті. Особистість преподобного Паїсія Величковського, про якого я тут говорила, схиляє до таких роздумів. Паїсій нам представляється завжди, якщо читати його тексти, автобіографію особливо, дуже скромним, – таким немічним, ні на що не здатним він себе там подає, – і потім виявляється на виході, що він був активним організатором колосальної роботи зі знанням мов. І все це дала йому Київська Академія, в якій навчалися хоча за єзуїтськими зразками, але православ'я не цуралися, і інославних авторів, вчили мови, і всьому цьому нам має сенс вчитися і сьогодні, щоб бути у всеозброєнні. І як говорили протестанти, яких я сьогодні цитувала, і як вважав сам Паїсій Величковський, що шкільне життя – одна з найбільш богоугодних форм життя. До цього так і треба ставитись. Корисність подібних конференцій очевидна хоча б тому, що їх учасники діляться результатами своїх наукових досліджень, роздумами важливими. Слухачі можуть задавати питання, ось зараз буде на секції така можливість. І це дуже зручний майданчик для обміну результатами вчених занять. Обов'язково треба проводити такі конференції.
Далі конференція продовжить роботу в 9 секціях. Одна з них буде присвячена 200-річчю з дня народження відомого ієрарха і церковного вченого, випускника Київської духовної академії митрополита Макарія (Булгакова, 1816-1882).
26 жовтня в Київській духовній академії відбудеться круглий стіл, присвячений історичним і духовно-культурним зв'язкам зі Святою Горою Афон.
В центрі уваги конференції наступні питання:
- Взаємодія світської та церковної науки в справі вивчення афонської духовно-культурної спадщини;
- Роль Афону в становленні та розвитку монастирської, культурної та освітньої традиції в Україні та інших слов'янських країнах;
- Афонські подвижники Іоанн Вишенський, Іов Княгиницький, Ісакій Борискович та їхня роль у відродженні православ'я в Україні та після Брестської унії; Колишні афонські ченці – новомученики і сповідники віри у ХХ ст.;
- Історія та сучасний стан духовних і богословських навчальних закладів; Взаємодія світської та церковної науки у справі вивчення творчої спадщини професорів Київської духовної академії.
У конференції беруть участь викладачі та студенти духовних та світських навчальних закладів, спеціалісти в галузі богослов'я, філософії, історії, педагогіки.
СПЖ продовжує стежити за розвитком подій.
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?