Чому Хелловїн приваблює молодь

Голова Адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрит Віктор (Коцаба):

– Так зване «свято» Хелловіна, яке багато хто має намір відзначати вже найближчими днями, нічого спільного, власне кажучи, зі святами не має.

У своїй основі це «святкування» несе істотний елемент контркультури, тобто протесту проти встановлених традицій або порядку речей. І саме тому воно так сильно приваблює молодь. Разом з цим у ньому присутній і елемент інфернальності, якогось служіння злу, що не може не турбувати християнина.

Багато з тих, хто зібрався «святкувати» Хелловін, впевнені в тому, що зі свого боку вони чисті перед Богом. Вони вважають, що цей день всього лише ще один привід пожартувати і побалагурити, і ніякої шкоди для душі він не принесе. Однак це далеко не так.

Справа в тому, що якщо, вбираючись в якийсь демонічний костюм, людина впевнена, що це всього лише жарт, то сам отець зла, тобто диявол, так не вважає. Для нього все, що відбувається, дуже серйозно, а саме «свято» він використовує для закріплення своїх «позицій» в душі людини. Зло практично завжди приходить до нас під якоюсь маскою – жарту, уявного добра чи користі і т. д. Згадайте, яка кількість на перший погляд невинних жартів закінчувалися сльозами, стражданнями або навіть смертю. Тим більше це очевидно, якщо мова йде про прямі загравання зі злом, як у випадку з Хелловіном.

Тому немає жодної гарантії, що, пожартувавши один раз (надівши на себе ріжки) у це «свято», ви не впадете в залежність від сатани на все життя.

Більш того, проникнувши у вашу душу навіть під виглядом жарту, незрозумілих веселощів або карнавального чаду, сатана не покине її просто так. Впасти до його рук дуже легко, але от звільнитися дуже важко.

Крім усього іншого Хелловін руйнує саме розуміння християнського слова «свято». Це свято чого? Що такого сталося в цей день, що ми повинні його відзначати? Він чужий для нашої більш ніж тисячолітньої культури, чужий нашим цінностям, нашому розумінню того, що таке добро і зло. Романтичний образ зла, повірте, нічого доброго не принесе. Тому що жодної романтики там немає, а є смерть і вічна мука.

Тож давайте разом замислимося над тим, яка ціна цих веселощів і чи варто за кілька годин клоунади продавати свої безсмертні душі?

КП

Читайте також

Милосердя з порожніми руками

Милість – не завжди тепле почуття. Іноді це зусилля волі.

Громила, який став адептом любові до ворогів

Преподобний Силуан Афонський гнув залізо, пив горілку і одним ударом кулака мало не вбив людину. Зрештою він став святим.

Полуденний біс – давня назва апатії та туги

Смуток без причини – не новина для християн. Аскети півтори тисячі років тому дали цьому ворогу ім'я і описали всі його хитрощі.

Зцілення від душевної нудоти

Ми іноді плутаємо пошук євангельської правди з бажанням розквитатися з кривдником. У Нагірній проповіді Христос пропонує людині ковток живої води, що повертає життя.

Пастка лжепатріотизму і духовна мужність в епоху гонінь

​Справжня любов до Батьківщини починається з перемоги над власними пристрастями. Погляд православного клірика на вірність Богу, хитрощі політиків і спокуси кар'єри.

Святий з нестерпним характером

Блаженний Ієронім Стридонський сварився з друзями, ображав опонентів і зривався на всіх – і цей нестерпний книжник дав Заходу Біблію, яку читали тисячу років.