4 листопада Церквою встановлено Святкування Пресвятій Богородиці, на честь Її ікони, іменованої «Казанська»

Кінець XVI і початок XVII століття відомі в історії Росії як Смутний час. Країна зазнала нападу польських військ, які глумилися над православною вірою, грабували і палили храми, міста і села. Обманним шляхом їм вдалося оволодіти Москвою.

На заклик святішого патріарха Єрмогена руський народ встав на захист батьківщини. В ополчення, яке очолив князь Дмитро Михайлович Пожарський, був присланий з Казані чудотворний образ Пресвятої Богородиці.

Святитель Димитрій Ростовський у «Слові на день явлення ікони Божої Матері в Казані» говорив: «Визволяє Мати Божа від великих бід і нещасть не тільки праведних, але й грішних, та яких грішних? Тих, які звертаються до Отця Небесного як блудний син, зітхають б’ючи груди свої, як матір, плачуть біля ніг Христових, як грішниця, що омочила ноги Його сльозами, сповідання Йому приносять, як на хресті розбійник. На таких грішних Пречиста Божа Мати споглядає і поспішає на допомогу їм, і від усяких бід і нещасть визволяє».

Знаючи, що біда допущена за гріхи, весь народ і ополчення наклали на себе триденний піст і звернулися з молитвою до Господа та Його Пречистої Матері за небесною допомогою. Молитва була почута.

Від святителя Арсенія (згодом єпископа Суздальского), який знаходився у полоні в поляків, прийшла звістка, що йому у видінні було відкрито про зміну суду Божого на милість, за заступництвом Пресвятої Діви.

Натхнені звісткою, руські війська 22 жовтня 1612 року звільнили Москву від польських загарбників.

Святкування на честь Казанської ікони Пресвятої Богородиці встановлено у 1649 році. І до наших днів ця ікона особливо шанується православним народом.

Читайте також