Вчення Філарета. «Про гріх федералізації»

Ми знаємо, що Церква створена Христом для того, щоб вести людину до спасіння, допомогти їй подолати свої гріхи і немочі. Пастирі Церкви навчають нас, що земне життя з його пристрастями і недосконалістю – тимчасове і швидкоплинне, що християнин повинен очищати від них своє серце і готувати себе для нового життя в Небесному Єрусалимі. А для цього ми повинні постійно звіряти своє життя з Євангелієм, жити по ньому.

В Євангелії від Луки є епізод, де Христос каже про людей, убитих за наказом Понтія Пілата, а також про загиблих від падіння Силоамської вежі:

«Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами. Іісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян? Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?»

Христос не каже, що загиблі самі винні і тому заслужили на свою долю. В обох випадках Він каже своїм слухачам: «Ні, кажу вам, та коли не покаєтеся, то загинете всі так».

Проте не всі, хто називають себе пастирями, орієнтують своїх парафіян на Євангельські цінності.

Говорячи про постраждалих жителів Донбасу, глава київського патріархату Філарет стверджує, що вони самі винні у своїх бідах.

БІЛЬШ ТОГО, НА ДУМКУ ГОЛОВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ, СВОЮ ПРОВИНУ ВОНИ МОЖУТЬ ЗМИТИ ТІЛЬКИ КРОВ'Ю.

Але найдивовижніше, Філарет вважає, що українці Донбасу згрішили абсолютно новим в історії Церкви гріхом. Гріхом федералізації.

Складно не помітити, що Філарет Денисенко назвав гріхом модель державного устрою. Проте як це стосується духовного життя, яким повинна займатися Церква – незрозуміло.


Читайте також

Притча про таланти: перемога відваги над страхом

Притча про таланти відкриває глибинний вибір кожної людини. Ми або наважуємося примножувати довірені дари, або ховаємо власне життя в пастці тривоги.

Загадковий «наречений крові» в книзі Вихід

Нічна зупинка обертається смертельною загрозою для лідера Ізраїлю. Порятунок приходить від жіночої руки та кременевого ножа.

Втома Богослова від столичних інтриг

Коли нам здається, що святі ніколи не втомлювалися від церковних чвар, згадаймо історію єпископа Григорія у столиці як літопис глибокого вигорання.

Здорова амбіція чи духовне падіння?

​У Церкві іноді вважають, що соромно бажати досягти успіху у своїй справі. Чи справді християнство вимагає від людини сірості, бідності та відмови від професійного зростання?

Страж над сирійською пустелею

У V столітті віра стала для багатьох зручною звичкою. Сирійський пастух кинув виклик цій теплохладності, піднявшись над землею заради служіння Творцю.

​Ключ до таємниць вічності

Образи та претензії перетворюють внутрішній світ людини на темну тюремну камеру. Вектор вічної долі визначається здатністю прощати.