Вчення Філарета. «Про гріх федералізації»

Ми знаємо, що Церква створена Христом для того, щоб вести людину до спасіння, допомогти їй подолати свої гріхи і немочі. Пастирі Церкви навчають нас, що земне життя з його пристрастями і недосконалістю – тимчасове і швидкоплинне, що християнин повинен очищати від них своє серце і готувати себе для нового життя в Небесному Єрусалимі. А для цього ми повинні постійно звіряти своє життя з Євангелієм, жити по ньому.

В Євангелії від Луки є епізод, де Христос каже про людей, убитих за наказом Понтія Пілата, а також про загиблих від падіння Силоамської вежі:

«Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами. Іісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян? Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?»

Христос не каже, що загиблі самі винні і тому заслужили на свою долю. В обох випадках Він каже своїм слухачам: «Ні, кажу вам, та коли не покаєтеся, то загинете всі так».

Проте не всі, хто називають себе пастирями, орієнтують своїх парафіян на Євангельські цінності.

Говорячи про постраждалих жителів Донбасу, глава київського патріархату Філарет стверджує, що вони самі винні у своїх бідах.

БІЛЬШ ТОГО, НА ДУМКУ ГОЛОВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ, СВОЮ ПРОВИНУ ВОНИ МОЖУТЬ ЗМИТИ ТІЛЬКИ КРОВ'Ю.

Але найдивовижніше, Філарет вважає, що українці Донбасу згрішили абсолютно новим в історії Церкви гріхом. Гріхом федералізації.

Складно не помітити, що Філарет Денисенко назвав гріхом модель державного устрою. Проте як це стосується духовного життя, яким повинна займатися Церква – незрозуміло.


Читайте також

Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло

Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.

Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?

Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.

Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору

Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.

Бог, Який біжить назустріч

​Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.

Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки

4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.  

Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським

Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?