Вчення Філарета. «Про гріх федералізації»

Ми знаємо, що Церква створена Христом для того, щоб вести людину до спасіння, допомогти їй подолати свої гріхи і немочі. Пастирі Церкви навчають нас, що земне життя з його пристрастями і недосконалістю – тимчасове і швидкоплинне, що християнин повинен очищати від них своє серце і готувати себе для нового життя в Небесному Єрусалимі. А для цього ми повинні постійно звіряти своє життя з Євангелієм, жити по ньому.

В Євангелії від Луки є епізод, де Христос каже про людей, убитих за наказом Понтія Пілата, а також про загиблих від падіння Силоамської вежі:

«Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами. Іісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян? Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?»

Христос не каже, що загиблі самі винні і тому заслужили на свою долю. В обох випадках Він каже своїм слухачам: «Ні, кажу вам, та коли не покаєтеся, то загинете всі так».

Проте не всі, хто називають себе пастирями, орієнтують своїх парафіян на Євангельські цінності.

Говорячи про постраждалих жителів Донбасу, глава київського патріархату Філарет стверджує, що вони самі винні у своїх бідах.

БІЛЬШ ТОГО, НА ДУМКУ ГОЛОВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ, СВОЮ ПРОВИНУ ВОНИ МОЖУТЬ ЗМИТИ ТІЛЬКИ КРОВ'Ю.

Але найдивовижніше, Філарет вважає, що українці Донбасу згрішили абсолютно новим в історії Церкви гріхом. Гріхом федералізації.

Складно не помітити, що Філарет Денисенко назвав гріхом модель державного устрою. Проте як це стосується духовного життя, яким повинна займатися Церква – незрозуміло.


Читайте також

Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму

Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».

Покаяння царя і червоний плащ Урії

Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.

Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії

Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.

Весна духовна: чому ми вітаємо один одного з початком Великого посту

Зі сторони це схоже на колективне помутніння розсудку. Але за цим привітанням – одна з найглибших таємниць християнського життя.

Анатомія прощення: як примиритися з Богом і перестати судити себе

​У Прощену неділю ми часто просимо пробачення машинально. Але як пробачити тих, хто завдав справжнього болю, і як примиритися з Творцем?

Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал

Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.