Погляд церкви: Про наслідки неправди

Мета виправдовує засоби. Ці слова всякий раз спадають мені на думку, коли стикаюся з проявом публічних кампаній, мета яких є обмовити ту чи іншу людину.

І всякий раз внутрішньо здригаюся від глибокого неприйняття цього формулювання. Адже жодні, навіть, здавалося б, найблагіші та найвеличніші цілі, неможливо виправдати використанням неправди або маніпулятивних прийомів.

Це все одно, що для приготування смачного торта скористатися грудками бруду й сміття з найближчого підворіття. Цілком зрозуміло, що за підсумками всієї виконаної роботи не вийде вишуканого десерту, а лише конструкція з бридким запахом, яку не те що їсти, а навіть брати в руки буде негоже. Однак питання навіть не в цьому.

Брехня і наклеп є кайданами, які намертво пристібають їхніх авторів до найстрашнішого нашого ворога – сатани. Про це чітко говориться у восьмій главі Євангелія від Іоанна: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді».

Більш того, брехня – це не тільки найкоротша дорога до підкорення князю пітьми. Це прямий шлях до людиновбивства. Оскільки той, хто бреше, знищує у собі людину.

Для кращого розуміння цього твердження потрібно згадати, яке значення стоїть за цим словом. У грецькій мові «людина» означає «спрямованість вгору». Виходить, що людиною називають того, хто націлює своє життя на досягнення вічності, на прагнення до Небес і спасіння. Брехня ж, як зброя диявола, вбиває ці пориви. Варто лише пустити її в своє серце, зробити звичним інструментом повсякденного життя, як вона непомітно і повністю змінює внутрішній світ «господаря».

По-перше, він перестає помічати свої гріхи та провини. Для цього не потрібно особливих талантів. Необхідно просто піддатися спокусі брехати не тільки іншим, але й самому собі, про мотиви тих чи інших своїх бажань, вчинків або мрій. В результаті такого підходу з часом для брехуна виправданим і природним може виглядати будь-який, навіть наймерзенніший та найогидніший, крок. Оскільки він буде рядитись у шати «вимушеної дії», наслідком якої нібито має стати «досягнення щастя для всього людства».

По-друге, брехун перестає думати про Небесний Єрусалим. Він замикає свої думки на досягненні виключно земних благ. І якщо, наприклад, глибше копнути будь-які його промови про власну піднесену місію в цьому світі, за ними відразу ж виявляються цілком звичайні бажання отримати можливість краще поїсти, краще поспати, отримати більше влади і шанування.

В цілому ж про наслідки брехні як не можна краще сказано святителем Миколаєм Сербським: «З Богом нас розділяє неправда, і тільки неправда. Неправдиві думки, неправдиві слова, неправдиві почуття, неправдиві бажання – ось сукупність неправди, яка веде нас до небуття, ілюзій та боговідречення. З цієї дороги немає повернення без важкого життєвого потрясіння, поки людина, осліпнувши, подібно до Савла, не впаде на землю і поки Бог не підніме її з пилу і немочі і не поверне їй зір».

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами Української Православної Церкви

АиФ

Читайте також