У Київ привезли Почаївську ікону Божої Матері
Святиня на своєму шляху до Києва була ще у дорозі з Почаєва, коли автор цих рядків приїхав на місце події. Сюди мало не з ранку підтягувались старі і малі. Все мало відбутися у густонаселеному районі Києва – Позняках, на вулиці Урлівській, де з 2007 року стоїть невелика церква Успіння Пресвятої Богородиці.
З її настоятелем отцем Костянтином ми пройшли на розташований неподалік будівельний майданчик, де з 2015 року зводиться новий храм.
«Це буде своєрідний комплекс, – розповідає священик. – Нижній і верхній храм, дзвіниця, трапезна, недільна школа, всі необхідні підсобні приміщення. Як кажуть, проблема назріла. Людей тут живе дуже багато, багато у нас і парафіян, воцерковлених і тих, хто тільки на шляху до Бога. Ми всіх приймаємо, молимося за всіх. Одних дітей причащається постійно близько 100. Тож, з Божою допомогою, хочемо закінчити будівництво у наступному році. Думали, що тоді і відвідає нас ікона Божої Матері. А виявилося, що зараз. Для нас і для мене особисто – це велика милість і чудо Боже. Тим більше, що цей образ вперше буде в Києві на Лівому березі».
Всесвітньо відому православну святиню з радістю зустріли священнослужителі УПЦ, сотні віруючих та прихожан. З іконою на чолі і церковними співами відбувся масовий хресний хід навколо новоспорудженого храму на честь Успіння Божої Матері.
Після цього святиню встановили в центрі діючої церкви. Супроводжував її ієромонах Почаївського монастиря Гавриїл, який, звертаючись до численних вірян, зокрема, сказав:
«З цією іконою братія Почаївського монастиря бувала в багатьох місцях з хресними ходами. Були в Німеччині, Америці, Канаді. І в Києві були, по Україні ходили з цим образом. І люди, православні християни, за своєю вірою, по своїй молитві отримували бажане. Ми знаємо багато випадків зцілення від онкозахворювань, є чимало прикладів вирішення сімейних проблем. При зверненні до святині моляться про захист від єресей і розколів, про охорону від міжусобної ворожнечі, від ворожої навали, про зцілення від сліпоти як тілесної, так і духовної, про звільнення з полону, а також просять заступництва та зміцнення віри у хвилини сумнівів і вагань. Але головне – просити допомоги з чистими помислами». Після цього була відслужена Божественна літургія за участю священнослужителів УПЦ.
Після цього всі охочі зможуть поклонитися святині, яка пробуде тут до 14 листопада. Щодня біля ікони будуть звершуватись молебні. Протягом наступного тижня святиня побуває ще в двох Київських храмах.
З 16.00 понеділка 14 листопада до 16.00 середи лик перебуватиме у храмі на честь апостола і євангеліста Луки. Церква знаходиться за адресою: вул. Майбороди, 19 (від метро «Лук'янівська» тролейбусом № 16 або №18, або автобусом № 31 до зупинки «Багговутівська»). Храм відкритий з 9.00 до 20.00, о 9.00, 13.00 та 17.00 проводитимуться молебні.
16 листопада святиню доставлять до храму на честь преподобного Феодора Освяченого, де вона пробуде по 18 листопада. Щодня перед іконою будуть звершувати молебні з акафістом, які продовжаться в церкві і після відбуття святині до Різдва Христового перед її списком.
Свято-Феодорівський храм знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Овруцька, 7 (від станції метро «Лук'янівська» автобусом № 31 до зупинки «Обласна лікарня», або тролейбусом № 6 чи № 18 до зупинки «вулиця Багговутівська»). Храм відкритий з 8.00 до 20.00. Телефони для довідок: (044) 483-20-01, 483-44-04; 097-067-46-86.
ВІД РЕДАКЦІЇ СПЖ.
Образ відноситься до іконографічного типу Розчулення. Зображення Богородиці поясне. На правій руці вона тримає немовля Іісуса. Він лежить на плечі Богородиці, благословляючи всіх Своєю десницею. Ікона прикрашена золотою ризою, оздобленою перлами і смарагдами.
Історичну і духовну цінність цього образу важко переоцінити. На горі, де нині розташована Свято-Успенська Почаївська Лавра, у 1340 році оселилися два ченці. Одного разу один з них після молитви пішов на вершину гори і раптом побачив Богородицю, що стояла на камені, немов охоплену полум'ям. Він покликав іншого ченця, який був також удостоєний споглядати чудове явлення. Третім свідком бачення був пастух Іоанн Босий. Побачивши незвичайне світло на горі, він піднявся на неї і разом з ченцями став прославляти Бога і Його Пречисту Матір. Після того, як явлення зникло, на камені, де стояла Богородиця, залишився відбиток Її правої стопи. Відбиток цей зберігся до цих пір і завжди наповнений водою, яку дивним чином виділяє камінь. Вода в стопі не зникає, незважаючи на те, що численні паломники постійно наповнюють нею свої сосуди для зцілення від недуг.
На українські землі ікона прийшла у XVI столітті. У 1559 році митрополит Неофіт з Константинополя, проїжджаючи через Волинь, відвідав дворянку Анну Гойську, яка жила у маєтку Орля, неподалік від Почаєва. У благословення він залишив їй привезену з Константинополя ікону Богородиці. Незабаром стали помічати, що від ікони виходить сяйво. А коли перед іконою зцілився брат Анни Филип, вона передала образ ченцям, що оселилися на Почаївській горі. Святий образ був поставлений у храмі, спорудженому на честь Успіння Божої Матері. Пізніше там був заснований монастир, на утримання якого Анна Гойська передала великі кошти. У період перебування обителі під омофором римського папи лики немовляти Христа і Богородиці були короновані надісланими папою Климентом XIV двома коронами з чистого золота.
Протягом чотирьох століть Цариця Небесна являла своє заступництво і допомогу Почаївському монастирю. Найвідоміше відбулося 23 липня 1675 року, коли обитель була врятована від татар. Того дня Богородиця разом з преподобним Іовом та незліченним ангельським військом з'явилася в небі над Почаєвом і спонукала збожеволілу кримську орду до втечі.
Читайте також
Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил
Цього дня ми святкуємо Собор наших найтаємничіших, найблагородніших, невидимих і вірних друзів.