Соціологи розповіли про релігійну статистику в Україні
Віруючими в ході опитування себе назвали 70% українців. Щоправда, з конфесією визначилися лише 67% з них. Найменший рівень релігійності в Києві та центральних областях України – 51%. Навіть на Донбасі та в Криму він вищий.
Зате рівень конфесійної самоідентифікації в Україні за останні п'ять років значно виріс. За кількістю парафіян на другому місці після УПЦ стоїть Київський патріархат (25%), на третьому – УГКЦ (21%).
Незважаючи на регулярне обговорення в політикумі необхідності Єдиної Помісної Церкви, як громадяни України, так і віруючі слабо задіяні в цьому процесі: 45-50% не визначилися з питанням щодо її створення. Найбільшої підтримки в цьому питанні набули два підходи:
1. Створення Помісної Церкви самими віруючими і священнослужителями без втручання влади (36%).
2. Така єдина Церква в Україні не потрібна, бо буде обмежувати права віруючих на вільний вибір конфесії (32%).
Значне політичне протистояння в політикумі викликав Всеукраїнський Хресний хід, який за ініціативою Блаженнішого Онуфрія проходив в липні 2016 . Але серед громадян України такого протистояння не спостерігається. 27% підтримували його проведення, 29% поставилися до нього байдуже, а 28% не визначилися у своєму відношенні. Проти виступили лише 16% українців.
Українська Православна Церква підтвердила статус найчисленнішої конфесії країни: 39% віруючих є її прихожанами. Такі дані показало соцопитування «Релігійне життя України (вересень 2016)», яке 23 листопада презентувала соціологічна фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс».
Віруючими в ході опитування себе назвали 70% українців. Щоправда, з конфесією визначилися лише 67% з них. Найменший рівень релігійності в Києві та центральних областях України – 51%. Навіть на Донбасі та в Криму він вищий.
Зате рівень конфесійної самоідентифікації в Україні за останні п'ять років значно виріс. За кількістю парафіян на другому місці після УПЦ стоїть Київський патріархат (25%), на третьому – УГКЦ (21%).
Незважаючи на регулярне обговорення в політикумі необхідності Єдиної Помісної Церкви, як громадяни України, так і віруючі слабо задіяні в цьому процесі: 45-50% не визначилися з питанням щодо її створення. Найбільшої підтримки в цьому питанні набули два підходи:
Створення Помісної Церкви самими віруючими і священнослужителями без втручання влади (36%).
Така єдина Церква в Україні не потрібна, бо буде обмежувати права віруючих на вільний вибір конфесії (32%).
Значне політичне протистояння в політикумі викликав Всеукраїнський Хресний хід, який за ініціативою Блаженнішого Онуфрія проходив в липні 2016 . Але серед громадян України такого протистояння не спостерігається. 27% підтримували його проведення, 29% поставилися до нього байдуже, а 28% не визначилися у своєму відношенні. Проти виступили лише 16% українців.
Читайте також
Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?
Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?
Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?
Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.
Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?
Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?
Божі закони діють: урок для мера-наклепника з Пафоса
Мер Пафоса, який лобіював відсторонення митрополита Тихіка, звільнений з посади за кримінальні злочини. Пропонуємо переклад статті грецького богослова та автора СПЖ про цю ситуацію .
Що стоїть за новим закликом ПЦУ до «діалогу»
Головна мета «звернення» ПЦУ – не діалог з УПЦ, а створення алібі перед Константинополем.
УПЦ могла стати автокефальною ще 10 років тому?
У мережі заявили, що Патріарх Варфоломій пропонував Блаженнішому Онуфрію автокефалію ще у 2016 році. Розбираємо, чи потрібно було її приймати.