Соціологи розповіли про релігійну статистику в Україні

Українська Православна Церква підтвердила статус найчисленнішої конфесії країни: 39% віруючих є її прихожанами. Такі дані показало соцопитування «Релігійне життя України (вересень 2016)», яке 23 листопада презентувала соціологічна фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс».

Віруючими в ході опитування себе назвали 70% українців. Щоправда, з конфесією визначилися лише 67% з них. Найменший рівень релігійності в Києві та центральних областях України – 51%. Навіть на Донбасі та в Криму він вищий.

Зате рівень конфесійної самоідентифікації в Україні за останні п'ять років значно виріс. За кількістю парафіян на другому місці після УПЦ стоїть Київський патріархат (25%), на третьому – УГКЦ (21%).

Незважаючи на регулярне обговорення в політикумі необхідності Єдиної Помісної Церкви, як громадяни України, так і віруючі слабо задіяні в цьому процесі: 45-50% не визначилися з питанням щодо її створення. Найбільшої підтримки в цьому питанні набули два підходи:

1. Створення Помісної Церкви самими віруючими і священнослужителями без втручання влади (36%).
2. Така єдина Церква в Україні не потрібна, бо буде обмежувати права віруючих на вільний вибір конфесії (32%).

Значне політичне протистояння в політикумі викликав Всеукраїнський Хресний хід, який за ініціативою Блаженнішого Онуфрія проходив в липні 2016 . Але серед громадян України такого протистояння не спостерігається. 27% підтримували його проведення, 29% поставилися до нього байдуже, а 28% не визначилися у своєму відношенні. Проти виступили лише 16% українців.


Українська Православна Церква підтвердила статус найчисленнішої конфесії країни: 39% віруючих є її прихожанами. Такі дані показало соцопитування «Релігійне життя України (вересень 2016)», яке 23 листопада презентувала соціологічна фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс».

Віруючими в ході опитування себе назвали 70% українців. Щоправда, з конфесією визначилися лише 67% з них. Найменший рівень релігійності в Києві та центральних областях України – 51%. Навіть на Донбасі та в Криму він вищий.

Зате рівень конфесійної самоідентифікації в Україні за останні п'ять років значно виріс. За кількістю парафіян на другому місці після УПЦ стоїть Київський патріархат (25%), на третьому – УГКЦ (21%).

Незважаючи на регулярне обговорення в політикумі необхідності Єдиної Помісної Церкви, як громадяни України, так і віруючі слабо задіяні в цьому процесі: 45-50% не визначилися з питанням щодо її створення. Найбільшої підтримки в цьому питанні набули два підходи:

Створення Помісної Церкви самими віруючими і священнослужителями без втручання влади (36%).
Така єдина Церква в Україні не потрібна, бо буде обмежувати права віруючих на вільний вибір конфесії (32%).

Значне політичне протистояння в політикумі викликав Всеукраїнський Хресний хід, який за ініціативою Блаженнішого Онуфрія проходив в липні 2016 . Але серед громадян України такого протистояння не спостерігається. 27% підтримували його проведення, 29% поставилися до нього байдуже, а 28% не визначилися у своєму відношенні. Проти виступили лише 16% українців.


Читайте також

«Спаситель – не слабак»: про нову христологію від ПЦУ

«Священник» ПЦУ Роман Грищук озвучив абсолютно новий погляд на Христа – не той, до якого всі звикли. Але ця нова «христологія» щось нагадує. Що саме?

«Престольне свято зі Святішим»

Коли надприродне ставиться на службу кон'юнктурі.

Як правда про УПЦ проривається назовні в США і хто цьому перешкоджає

Зустрічі православного духовенства США з конгресменами з питання гонінь на УПЦ викликали сильний переполох серед лобістів Зеленського та ПЦУ. Що все це означає?

Апеляція на Фанар: гарантія справедливості чи заохочення несправедливості

«Справа Тихіка» показує, що апеляція обертається проти самої себе, коли з гаранта справедливості стає інструментом її порушення.

Справи митрополита Арсенія та Міндича: чому таке різне ставлення суддів?

Коли корупціонери отримують можливість вийти під заставу, а єпископ сидить у СІЗО, у світі повинні б задати питання: для кого в Україні реально працює закон?

Санкції по-Зеленськи: «справа Міндіча» проти «справи СПЖ»

10 років санкцій журналістам за критику влади і 3 роки корупціонерам за крадіжку мільйонів. Історія про те, кого і як карають у сучасній Україні.