Соціологи розповіли про релігійну статистику в Україні
Віруючими в ході опитування себе назвали 70% українців. Щоправда, з конфесією визначилися лише 67% з них. Найменший рівень релігійності в Києві та центральних областях України – 51%. Навіть на Донбасі та в Криму він вищий.
Зате рівень конфесійної самоідентифікації в Україні за останні п'ять років значно виріс. За кількістю парафіян на другому місці після УПЦ стоїть Київський патріархат (25%), на третьому – УГКЦ (21%).
Незважаючи на регулярне обговорення в політикумі необхідності Єдиної Помісної Церкви, як громадяни України, так і віруючі слабо задіяні в цьому процесі: 45-50% не визначилися з питанням щодо її створення. Найбільшої підтримки в цьому питанні набули два підходи:
1. Створення Помісної Церкви самими віруючими і священнослужителями без втручання влади (36%).
2. Така єдина Церква в Україні не потрібна, бо буде обмежувати права віруючих на вільний вибір конфесії (32%).
Значне політичне протистояння в політикумі викликав Всеукраїнський Хресний хід, який за ініціативою Блаженнішого Онуфрія проходив в липні 2016 . Але серед громадян України такого протистояння не спостерігається. 27% підтримували його проведення, 29% поставилися до нього байдуже, а 28% не визначилися у своєму відношенні. Проти виступили лише 16% українців.
Українська Православна Церква підтвердила статус найчисленнішої конфесії країни: 39% віруючих є її прихожанами. Такі дані показало соцопитування «Релігійне життя України (вересень 2016)», яке 23 листопада презентувала соціологічна фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс».
Віруючими в ході опитування себе назвали 70% українців. Щоправда, з конфесією визначилися лише 67% з них. Найменший рівень релігійності в Києві та центральних областях України – 51%. Навіть на Донбасі та в Криму він вищий.
Зате рівень конфесійної самоідентифікації в Україні за останні п'ять років значно виріс. За кількістю парафіян на другому місці після УПЦ стоїть Київський патріархат (25%), на третьому – УГКЦ (21%).
Незважаючи на регулярне обговорення в політикумі необхідності Єдиної Помісної Церкви, як громадяни України, так і віруючі слабо задіяні в цьому процесі: 45-50% не визначилися з питанням щодо її створення. Найбільшої підтримки в цьому питанні набули два підходи:
Створення Помісної Церкви самими віруючими і священнослужителями без втручання влади (36%).
Така єдина Церква в Україні не потрібна, бо буде обмежувати права віруючих на вільний вибір конфесії (32%).
Значне політичне протистояння в політикумі викликав Всеукраїнський Хресний хід, який за ініціативою Блаженнішого Онуфрія проходив в липні 2016 . Але серед громадян України такого протистояння не спостерігається. 27% підтримували його проведення, 29% поставилися до нього байдуже, а 28% не визначилися у своєму відношенні. Проти виступили лише 16% українців.
Читайте також
Палаюча Лавра: чому християнин не може бути частиною війни ненависті
Палаючий дах Успенського собору – це образ нашого часу.
Удар по Лаврі: трагедія, яку всі використовують у своїх інтересах
Після удару по Успенському собору одні заговорили про варварство, інші – про «справедливу» розплату, треті – про перехід УПЦ до ПЦУ. Але про головне – майже ні слова. То що ж головне?
Від прайду до вівтаря: як ЛГБТ-порядок денний входить у церковну свідомість
У Європі нині сезон гей-парадів. Деякі церковні структури також поспішають висловити свою солідарність. Як при цьому змінюється церковна свідомість?
Хроніка розправи з духовенством УПЦ
Документальне зведення відомих випадків затримання, примусової мобілізації та відправлення священнослужителів УПЦ до військових частин. І чому це саме розправа.
Фінансування конфесій з податків українців: які перспективи?
Народний депутат пропонує ввести в Україні церковний податок. Як це працює в Європі і чим загрожує в нашій країні? Давайте розберемося.
Соцопитування про релігійну ситуацію в Україні: що говорять цифри?
Опитування групи «Рейтинг» показало гарну релігійну картинку. Однак самі цифри говорять, що насправді все плачевно: і з релігією, і з єдністю суспільства.