10 грудня Церква вшановує ікону Божої Матері, що іменується «Знамення»

Ікона Божої Матері, іменована «Знамення», зображує Пресвяту Богородицю, Яка сидить і молитовно здіймає Свої руки; на грудях її, на тлі круглого щита (або сфери) – благословляюче Божественне Немовля – Спас-Еммануїл.

Таке зображення Богоматері відноситься до числа найперших іконописних образів. В усипальниці святої Агнії в Римі є зображення Богоматері із розпростертими у молитві руками та з Немовлям, Яке сидить на Її колінах. Це зображення відноситься до IV століття. Крім того, відомий стародавній візантійський образ Богоматері «Нікопеї», VI століття, де Пресвята Богородиця зображена у сидячому положенні на троні, та тримає обома руками перед собою овальний щит з образом Спаса-Еммануїла.

Ікони Божої Матері, відомі під ім'ям «Знамення», з'явилися на Русі в ХІ-ХІІ століттях, а так стали називатися після чудесного знамення від Новгородської ікони, що сталося у 1170 році.

Того року об'єднанні сили руських удільних князів, очолювані сином Суздальського князя Андрія Боголюбського, підійшли під стіни Великого Новгорода. Новгородцям залишалося сподіватись лише на Божу допомогу. Дні і ночі молилися вони, благаючи Господа не залишати їх.

На третю ніч почув архієпископ Новгородський Ілля чудовий голос, що повелівав йому взяти з Церкви Спаса Преображення на Ілліній вулиці образ Пресвятої Богородиці та винести його на міську стіну. Коли ікону переносили, вороги пустили в хресний хід хмару стріл, і одна з них влучила в іконописний лик Богородиці.

З очей Її потекли сльози, і ікона повернулася лицем до міста. Після такого Божественного знамення на ворогів раптово напав невимовний жах, вони стали бити один одного, а підбадьорені Господом новгородці безстрашно кинулися в бій та перемогли.

У спогад про чудове заступництво Цариці Небесної, архієпископ Ілія тоді ж встановив свято на честь Знамення Божої Матері, яке Церква святкує  донині.

У 1356 році для ікони був збудований у Новгороді храм Знамення Пресвятої Богородиці, який став собором Знаменського монастиря.

Численні списки з ікони просіяли чудесами у місцевих храмах та отримали назви за місцем явлення чудес.

Читайте також