Доторкнутися до таємниці смерті

Чого людина боїться найбільше? Варіанти можливі, але в основному, напевно, смерть викликає як найбільше питань, так і страх.

Лякає насамперед невідворотність смерті. Вона неминуча для всіх і кожного. Говорити про те, що ми всі помремо – настільки ж банально, як говорити про те, що всім нам треба їсти і спати. Але якщо сон та їжа нам дійсно потрібні, то смерті ми вважали б за краще уникнути.

Уникнути ще і тому, що лякає, по-друге, невідомість. Ми не знаємо, як ми помремо, і не знаємо, коли ми помремо. А найголовніше, нам дуже мало відомо про те, що буде після того.

Для людей віруючих є Святе Письмо, яке за допомогою образів і символів дає нам можливість доторкнутися до таємниці смерті. І тому ми, християни, боїмося не стільки смерті, скільки предстати на Суд Божий. А ось для людей невіруючих і цього немає. Для них – повна невідомість. Звідси і страх.

Крім того, по-третє, фактично завжди процес вмирання пов'язаний зі стражданнями і болем, яких боїться кожна жива істота, а не тільки людина.

Одним словом, вмирати ми не хочемо, боїмося, але в кінці кінців все одно вмираємо. Можливо, саме тому ця тема настільки непопулярна сьогодні. Людина намагається обдурити саму себе і переконати себе в тому, що смерть ще занадто далеко від неї і готуватися до смерті, незалежно від віку, зарано. Коли ж вона стикається зі смертю інших людей, своїх родичів, наприклад, намагається максимально згладити неприємні враження. Саме тому померлих одягають красивіше, часто використовують косметику, щоб вони виглядали молодше або краще. Одним словом, роблять все, щоб смерть не була такою страшною.

Крім того, у суспільстві все більш стають непопулярними розмови про смерть. Заговорити з пристойною та освіченою людиною про те, що прийде час і вона помре – означає образити її (в кращому випадку), а в гіршому – стати її «смертним» ворогом.

Але християнство постійно нагадує нам про те, що життя коротке. І весь час потрібно витратити на те, щоб гідно зустрітися з Христом. У цьому його сенс і зміст. А смерть – просто крок назустріч вічності. І жити треба так, щоб цей крок був спрямований у бік Бога. Тоді і боятися не будемо. Взагалі нічого.

КП

Читайте також

Перочинний ніж у руках святителя і наші відмовки

Ми чекаємо ідеальних умов для життя і роботи. Святитель Лука оперував слюсарними щипцями в промерзлій хаті і не вважав це подвигом.

Мужність бути нареченою: чому всі віруючі душі – жіночої статі

Великий піст розкриває головну таємницю людської природи: щоб по-справжньому зустрітися з Богом, найсильнішому чоловікові доведеться навчитися духовно бути жінкою.

Ісусова молитва: як перетворити життя на «прямий ефір» з Богом

​Друга неділя Великого посту присвячена святителеві Григорію Паламі – людині, яка відстояла наше право на реальну зустріч із Творцем. 

Дияконські будні: невидима праця за зачиненими дверима вівтаря

​Про те, що приховано від очей парафіян, як готується Літургія і чому диякон приходить до храму, коли місто ще спить.

Скляна стіна: як маніпуляція в храмі краде свободу і підміняє Бога

​Маніпуляція – давній інструмент виживання. Але зустрічаючись у Церкві, вона краде у людей дорогоцінний дар свободи. 

Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником

Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.