У столиці відкрилась виставка новорічних іграшок XIX століття (ФОТО, ВІДЕО)

Серед експонатів виставки у київському Державному музеї іграшки – раритетні різдвяні іграшки XIX століття: «дрезденка», богемська іграшка, а також саморобні фігурки з картону, паперу, вати і тканини, повідомляє QHA.

На виставці представлено близько шестисот ялинкових прикрас. Цього року музейники вирішили зробити акцент на історії новорічної іграшки, про що і говорить назва виставки – «Новорічний калейдоскоп».

Нинішня експозиція – це лише частина колекції іграшок, яку зберігає музей. Усього в його архівах – більше трьох тисяч ялинкових прикрас.

Найстарішій іграшці серед представлених – більше 150 років, наймолодшій – за тридцять. Серед експонатів є раритетні різдвяні прикраси дев'ятнадцятого століття: «дрезденка», богемська іграшка, а також саморобні фігурки з картону, паперу, вати і тканини, наприклад, дореволюційні літографічні маски клоуна і клоунеси та паперова балерина.

Також тут можна побачити всім нам з дитинства знайомі радянські іграшки – це шари, шишки, діди морози, снігуроньки, а також модні в СРСР «кристали». Найпопулярнішою ялинковою прикрасою завжди був традиційний шар. Саме на шарі художники відображали всі процеси, що відбувалися у суспільстві.

«Історія виникнення «кристалів» цікава. Для виготовлення іграшок не вистачало сировини, а саме сріблення, тому для економії посріблили тільки одну сторону іграшки. Думали, що вийде не дуже добре, але вийшла незвичайна прикраса, яке красиво виглядає з новорічними вогниками. «Кристали» швидко завоювали популярність», – розповідає Юлія Вигівська, методист Державного музею іграшки.

За її словами, ставити ялинку вдома радянська влада дозволила громадянам лише в 1936 році, але ялинкових прикрас у продажу не було. Тому спочатку українці вішали на новорічне дерево або дореволюційні іграшки, або ж виготовлені власними руками. Проте вже скоро виробництво іграшок налагодили, і на початку 40-х років жителі Київської області повністю були забезпечені ялинковими прикрасами, виготовленими на Харківській та Одеській фабриках.

Перехід від кустарного до масового виробництва ялинкових прикрас стався у 50-х роках ХХ століття. В радянський час в Україні виготовленням іграшок займалися дев'ять фабрик.

Провідний художник музею Еллен Орро говорить про важливість збереження сімейних архівних іграшок, які переходять з покоління в покоління.

«Це якийсь зв'язок між поколіннями. Старовинні іграшки несуть певне смислове, історичне чи духовне навантаження. Дуже важливо, що батьки разом з дітьми прикрашають ялинку. Тут є багато іграшок, які ми робили на майстер-класах з дітьми, а потім такі ж іграшки вони зроблять вдома з батьками, і вони переходитимуть з покоління в покоління», – говорить Орро.

Музейники кажуть, що виставка розрахована не тільки на дітей. Вони запрошують відвідати її і дорослих, які знову зможуть згадати той час, коли вірили у Діда Мороза і в новорічні дива.




Читайте також

У благочиннях Рівненської єпархії УПЦ пройшли зустрічі православної молоді

У благочиннях Рівненської єпархії відбулися духовно-просвітницькі заходи до Великого посту за участю священнослужителів та православної молоді.

В Уганді батько-мусульманин убив сына після його навернення в християнство

В Уганді 62-річний чоловік зарізав дорослого сина, який залишив іслам і прийняв христианство; у загиблого залишилося четверо малолітніх дітей.

В Індії за навернення в христианство вбили сім'ю з трьох осіб

В Індії троє християн були вбиті після навернення в християнство на тлі конфлікту з родичами, які дотримуються традиційних племінних вірувань.

У Нікополі від обстрілу постраждав кафедральний Спасо-Преображенський собор

У Нікополі снаряд пошкодив кафедральний Спасо-Преображенський собор і парафіяльну бібліотеку.

У Городищі ТЦК викрав протоієрея Михайлівського храму УПЦ

У Городищі Черкаської області співробітники Територіального центру комплектування мобілізували настоятеля Свято-Михайлівського храму УПЦ і направили його до однієї з бойових бригад.

У Мережі висміяли невігластво Міносвіти в церковній темі

У міністерстві освіти заявили, ніби в 1690-х українську мову витіснили з богослужіння.