Брехня – мати багатьох сучасних пороків

Якби ми, люди, спробували визначити, який гріх, яке зло найстрашніше, то відповіді були б дуже різними і часто діаметрально протилежними.

Безсумнівно, в першу чергу на думку приходить вбивство. Ніхто не буде сперечатися з тим, що це великий гріх і страшне зло. Але чи таке вже воно абсолютне? Наприклад, якщо людина захищає свій будинок, свою сім'ю, своїх рідних від лиходіїв, то як дивитися на вбивство? Хтось скаже про аборт (і тут виправдань немає), про блуд (який належить до семи смертних гріхів), про зраду (яка дуже часто героїзується – згадайте Штірліца). Однак дуже рідко ми почуємо щось про брехню...

Багатьом здається, що брехня – дрібна або велика – це не більше, ніж пустощі, щось малосерйозние, а в певних випадках – вимушена міра.

До брехні вдаються свідомо і несвідомо багато хто з нас, якщо не всі. Більш того, прибрехати (читай – прикрасити) у розмові взагалі гріхом не вважається! ЗМІ, передвиборчі програми та окремі особи користуються брехнею без тіні сумніву і каяття. Одна брехня породжує іншу, а та, в свою чергу, третю – і людина, сама того не помічаючи, опиняється в атмосфері брехні.

Що з цього, запитаєте? Справа в тому, що багато сучасних пороків та проблем мають своєю закваскою саме брехню. Бідність, економічна криза, знецінення моральних норм – все це породження однієї пристрасті – брехні, батьком якої Господь наш Іісус Христос називає диявола.

Зауважте, що сатана не є батьком вбивства або батьком крадіжки – він батько брехні. Чому? Тому що вбивства і крадіжки похідні від брехні. Забрехавшись собі і своїм ближнім, людина намагається вирішити свої проблеми за рахунок іншого – і вбиває або краде, обмовляє або бреше. Збрехавши у податковій, збрехавши виборцям або в суді, людина створює порочне коло брехні, вихід з якого тільки один – пекло. Якщо, звичайно, не буде покаяння...

Ми живемо у світі, в якому і так багато неправди і несправедливості. Але ми можемо зробити його краще. Для цього достатньо навчитися завжди не тільки говорити правду, але й жити по правді. Це єдиний шлях, який може нас привести до Істини і Життя, тобто до Христа.

КП

Записки на проскомидію замість любовних обіймів

На кожному вінчанні хор оспівує мучеників. Для родин, яких розлучила війна, ці слова звучать по-особливому.

​Чесний атеїзм проти духовної фальші

​70-річчя Нобелівської премії Альбера Камю нагадує про гранично чесний виклик християнству. Чесний невіруючий повертає богослов'я до таємниці Хреста.

Долина біди та ворота надії

Один воїн закопав під своїм наметом дорогий плащ і трохи золота. Через це весь Ізраїль програв битву. Чому чужий гріх став спільним лихом?

Від приворотів до єпископської кафедри

Найкращий маг Антіохії тричі посилав бісів проти скромної християнки й тричі зазнавав поразки. Навернув його до істини сам біс.

Плачуча Цариця у Влахернах

У ніч Покрову чудо у Влахернському храмі бачили лише двоє. Усі інші молилися і нічого не бачили. Але благодать дісталася й їм.

​Смертоносна спіраль людської ненависті

Трагедія Громадянської війни в Лівані. Наочний механізм того, як дегуманізація і страх перетворюють людину на здичавілу істоту.