«Ти за чи проти Христа?»
Література, музика, образотворче мистецтво, архітектура, наука, навіть політика і економіка – все стало іншим. Складно навіть помислити яку-небудь область людського генія, на яку тим чи іншим чином не вплинуло б Народження Вифлеємського Немовляти.
Ставитись до Нього так, як ніби Його немає і ніколи не було, не можна. Навіть ті, хто стверджував, що Христос не приходив у цей світ, намагалися усіма доступними їм засобами знищити пам'ять про Нього. Християн убивали, їхні храми руйнували, віру паплюжили... Але якщо Він не приходив, тоді навіщо боротися з Ним і проти Нього?
Ми знаємо, що одразу після Народження були ті, хто хотів Його смерті – це Ірод та «весь Єрусалим з Ним». Дуже багато було й тих, хто хотів, щоб Христос помер на Хресті. Сьогодні є ті, хто хоче, щоб Він просто зник. І всі ці люди не обов'язково злі та недобрі. Більш того, деякі навіть вважають себе християнами... Так у чому ж справа?
Згадаймо, що за Христом йшли тисячі людей, але тільки 12 стали апостолами. Так і зараз – мільйони називають себе Його учнями, але тільки деякі живуть як християни. Вся справа в тому, що споконвічне існування нашої цивілізації, як і життя кожного з нас, це спроба відповісти на питання – ти за Христа чи проти? Не можна говорити, що ти «за» Нього, але жити так, як ніби «проти». Я взагалі думаю, що кожне наше слово, кожен наш крок повинні відштовхуватись від цього питання – «за» або «проти». «Якщо я так зроблю, якщо ось це скажу – я буду з Ним чи залишусь один?» – ось про що ми повинні запитувати себе.
І це стосується не тільки окремої людини, але й всього народу загалом. Якщо народ забуває Бога, якщо Він живе тільки економічними проблемами, а релігію перетворює на придаток політики – цей народ без Христа. У нього немає майбутнього, він зникне з історичної арени.
Різдво Сина Божого змінило світ. Але, найголовніше, воно змінює людей, змінює їхні душі. Саме це можна назвати найбільшим чудом. І важливо, щоб Він прийшов не тільки у Вифлеєм, і відкрився не лише пастухам, але щоб Він прийшов у кожний будинок і відкрився у кожному серці. Тільки тоді ми зможемо сказати, що ми «за Христа»! І сказати усім своїм життям, а не лише словом.
Христос Рождається! Славімо!
Читайте також
Християнство починається там, де відбирають храми
Коли звичний церковний затишок руйнується, ми впадаємо у відчай. Святитель Іоанн Золотоуст із заслання пояснює, чому справжня віра ширша за стіни храму.
Безпольотна зона над серцем
Зовнішній світ збожеволів і вимагає стовідсоткової мобілізації злоби. Справжнє миротворчество сьогодні – це озброєний блокпост усередині серця.
Ніж м'ясника замість меча хрестоносця
Христос приносить людям не бойовий меч, а кухонний ніж. Ця різниця змінює весь зміст Його слів про розділення сім'ї.
Туга від голоду за вічністю
Неясна задуха серед безпеки та достатку була криком серця, створеного для безкінечності.
Нечистота подвійного дна
«Блаженні чисті серцем» – це заповідь про щирість, яка не ховає від Бога душевні рани.
Приборкання степового звіра
Наша християнська віра виросла поверх попелу ідолів і кісток тварин. І першим каменем в її основі стала переплавлена віра князя, який піднявся з глибини власного пекла.