«Ти за чи проти Христа?»
Література, музика, образотворче мистецтво, архітектура, наука, навіть політика і економіка – все стало іншим. Складно навіть помислити яку-небудь область людського генія, на яку тим чи іншим чином не вплинуло б Народження Вифлеємського Немовляти.
Ставитись до Нього так, як ніби Його немає і ніколи не було, не можна. Навіть ті, хто стверджував, що Христос не приходив у цей світ, намагалися усіма доступними їм засобами знищити пам'ять про Нього. Християн убивали, їхні храми руйнували, віру паплюжили... Але якщо Він не приходив, тоді навіщо боротися з Ним і проти Нього?
Ми знаємо, що одразу після Народження були ті, хто хотів Його смерті – це Ірод та «весь Єрусалим з Ним». Дуже багато було й тих, хто хотів, щоб Христос помер на Хресті. Сьогодні є ті, хто хоче, щоб Він просто зник. І всі ці люди не обов'язково злі та недобрі. Більш того, деякі навіть вважають себе християнами... Так у чому ж справа?
Згадаймо, що за Христом йшли тисячі людей, але тільки 12 стали апостолами. Так і зараз – мільйони називають себе Його учнями, але тільки деякі живуть як християни. Вся справа в тому, що споконвічне існування нашої цивілізації, як і життя кожного з нас, це спроба відповісти на питання – ти за Христа чи проти? Не можна говорити, що ти «за» Нього, але жити так, як ніби «проти». Я взагалі думаю, що кожне наше слово, кожен наш крок повинні відштовхуватись від цього питання – «за» або «проти». «Якщо я так зроблю, якщо ось це скажу – я буду з Ним чи залишусь один?» – ось про що ми повинні запитувати себе.
І це стосується не тільки окремої людини, але й всього народу загалом. Якщо народ забуває Бога, якщо Він живе тільки економічними проблемами, а релігію перетворює на придаток політики – цей народ без Христа. У нього немає майбутнього, він зникне з історичної арени.
Різдво Сина Божого змінило світ. Але, найголовніше, воно змінює людей, змінює їхні душі. Саме це можна назвати найбільшим чудом. І важливо, щоб Він прийшов не тільки у Вифлеєм, і відкрився не лише пастухам, але щоб Він прийшов у кожний будинок і відкрився у кожному серці. Тільки тоді ми зможемо сказати, що ми «за Христа»! І сказати усім своїм життям, а не лише словом.
Христос Рождається! Славімо!
Читайте також
Пустеля мегаполісу: як знайти Бога в шумі новин і гулі думок
Про те, чому Бог не живе в онлайні і як створити тишу всередині себе, навіть якщо ви в метро.
Бог під ножем: Чому Церква святкує перший біль Христа
Ми часто ховаємо це свято за пам'яттю Василія Великого, соромлячись його фізіологічності. Але Бог довів, що Він – не голограма, а реальна людина.
Коли тебе списали: Святитель Нектарій про життя після втрати статусу
Ти втратив роботу, дім і повагу суспільства? Тобі здається, життя закінчене? Розмова з митрополитом, який став чорноробом, але переміг у Вічності.
Втеча до Єгипту: інструкція з виживання в часи Ірода
Бог біжить у країну зла, щоб врятуватися. Чому мовчання сьогодні голосніше за крик, а незнання новин – акт мужності? Вчимося у Святого сімейства мистецтву внутрішньої еміграції.
Святий, якого «скасували»: перша зустріч з Нектарієм Егінським
Його вигнали з ганьбою, позбавили роботи та засобів до існування. Чому найбільш гнаний єпископ XX століття – найкращий співрозмовник для українського християнина.
Бог з нашою групою крові: Чому Різдво — це не просто день народження
Ми думаємо, що Він прийшов дати нам правила, а Він прийшов дати нам Своє життя. Розбираємо догмат про Обоження: як Різдво зробило нас генетичними родичами Творця.